Процесуальна характеристика потерпілого.

1. Потерпілий — це фізична особа, якій злочином безпосередньозаподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнанопотерпілою постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого,прокурора, судді або ухвалою суду.

У справі про незакінчений злочин особу визнають потерпілим за умови фактичного заподіяння їй шкоди.

Потерпілим може бути визнано тільки фізичну особу.

Підставою участі в процесі є винесення постанови (ухвали)про визнання потерпілим.

Потерпілим може бути визнано:

особу, якій безпосередньо заподіяно ту чи іншу шкоду;

у справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, — його близьких родичів (п. 11 ст. 32 КПК). Якщо наданняправ потерпілого вимагають декілька осіб із числа близьких родичів особи, якій було заподіяно смерть, усіх їх може бути визнанопотерпілими.

Обставин, які б виключали участь потерпілого у кримінальній справі, кримінально-процесуальним законом не передбачено.

Згідно з п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" (далі — постанова Пленуму від 2 липня 2004 р. № 13) не може бути визнано потерпілими осіб, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж. Водночас, оскільки закон не пов'язує позбавлення особи статусу потерпілого з неправомірністю її поведінки, суди мають визнавати особу потерпілим й у випадках, якщо вчинення злочину щодо неї спровоковано її діями.