Процесуальна характеристика допиту потерпілого.

Допит потерпілого провадять без попереднього складанняслідчим постанови. Рішення слідчого про провадження допиту єлатентним (скритим).

Оскільки постанову про допит потерпілого не складають, тойого провадження не потребує ані санкції прокурора, ані рішеннясуду.

Присутність понятих під час допиту потерпілого не передбачено.

Мета допиту потерпілого полягає в отриманні фактичнихданих щодо значущих обставин кримінальної справи від особи, якійзлочином завдано шкоду.

г 5.

— правова — ст. 72 КПК.

6. Місцем провадження допиту потерпілого може бути:

місце провадження досудового слідства;

місце його перебування (в разі необхідності). ,!

7. Спеціальні правила допиту потерпілого:

потерпілого допитують окремо і за відсутності інших потерпілих;

під час допиту заборонено ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї(навідні запитання).

8. Процесуальний порядок допиту потерпілого:

1) виклик потерпілого для допиту. Потерпілого викликають до слідчого:

повісткою, яку вручають йому під розписку, а в разі його тимчасової відсутності — кому-небудь із дорослих членів його сім'ї,житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцемйого роботи. В повістці має бути зазначено, кого викликають якпотерпілого, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені ч. З ст. 72 КПК;

телеграмою;

телефонограмою.

Неповнолітнього потерпілого викликають через законних представників.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як потерпілий, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час;

2) провадження допиту.

Перед тим, як поставити запитання по суті справи, слідчий:

встановлює особу потерпілого;

повідомляє, в якій справі його викликано;

попереджає про кримінальну відповідальність за дачу завідомонеправдивих показань (ст.

з'ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим;

пропонує потерпілому розповісти все відоме йому у справі;

після вільної розповіді потерпілого слідчий ставить йому запитання;

фіксує показання потерпілого;

по закінченні допиту слідчий пред'являє потерпілому протокол для прочитання. На прохання потерпілого протокол може бутийому прочитано слідчим. Потерпілий і особи, які були присутніпри допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправоку протокол. Ці доповнення і поправки слідчий заносить до протоколу. Протокол підписують потерпілий, слідчий і особи, що булиприсутні при допиті. Якщо протокол написано на кількох сторінках,потерпілий підписує кожну сторінку окремо.

Про особливості порядку допиту неповнолітнього потерпілого див. ст. 168 КПК.

9. Учасники допиту:

обов'язкові: слідчий, потерпілий;

необов'язкові:

прокурор;

захисник (якщо допит потерпілого провадять за його клопотанням);

перекладач;

спеціаліст;

особа, яка розуміє знаки глухих і німих;

педагог або лікар, батьки чи інші законні представники (підчас допиту неповнолітнього потерпілого). -.

10. Способи фіксації:

основний: протокол допиту потерпілого (ст. 170 КПК);

додаткові: застосування фото-, кінозйомки; звуко-, відеозапису; складання планів, схем та інших матеріалів, які пояснюють його зміст.

Допит підозрюваного (ст. 107 КПК).

Допит підозрюваного — це слідча дія, яку провадять із метою з'ясувати ставлення підозрюваного до підозри та отримання від нього показань щодо юридично значущих обставин кримінальної справи.