Тема 4. Сторони в цивільному процесі
Сторони — це основні суб’єкти позовного провадження, особисто зацікавлені в позитивному для них судовому рішенні, від імені та в інтересах яких ведеться справа, на яких поширюється матеріально-правова сила рішення і покладаються судові витрати.
активна — кілька позивачів пред’являють позов до одного відповідача;
пасивна — один позивач пред’являє позов до кількох відповідачів;
змішана — декілька позивачів пред’являють позов до декількох відповідачів.
За ступенем обов’язковості співучасть буває:
обов’язкова — коли неможливо вирішити спір без залучення в процес інших суб’єктів цього правовідношення (у справах про право спільної власності, про виключення майна з опису, про право спадкування, про захист честі і гідності);
факультативна — коли необов’язково залучати всіх суб’єктів правовідношення, щоб вирішити питання про права одного із них. Вона ґрунтується на доцільності спільного розгляду позовних вимог кількох позивачів або до кількох відповідачів.
Законодавство не визначає підстав настання обов’язкової або факультативної співучасті. У ст. 144 ЦПК є лише вказівка на те, що суддя може постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
розгляд справи починається спочатку;
всі дії неналежної сторони не мають юридичної сили для належної сторони.
Інститут заміни неналежної сторони усуває пред’явлення нових позовів, економить час та засоби суду й сторін. Крім заміни неналежної сторони, в цивільному процесі допускається заміна однієї особи іншою в порядку процесуального правонаступництва. Процесуальне правонаступництво — це заміна відповідної сторони у спірному правовідношенні у випадку її вибуття із цивільної справи (ст. 106 ЦПК). Розрізняють два види правонаступництва:
універсальне (повне) — виникає у випадку смерті фізичної особи, припинення діяльності юридичної особи, яка є стороною в справі;
сингулярне (часткове) — виникає у випадку уступки вимоги, переводу боргу або прийняття боргу на себе.
Правові наслідки правонаступництва:
розгляд справи триває;
всі дії правопопередника мають юридичне значення для правонаступника.
Порядок вступу правонаступника в справу. Правонаступник позивача повинен пред’явити в суді документи, які підтверджують його права як правонаступника. Правонаступник відповідача повинен визнати позивача. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України. — К, 1963. 2. Заворотько П. П., Штефан М. Й. Особи, які беруть участь у справі. — К., 1967. 3. Цивільне процесуальне право України / За ред. В. В. Комарова. — Х., 1992. 4. Штефан М. Й. Цивільний процес. — К., 2001. 5. Кузьменко С. Г. Гражданский процесс в вопросах и ответах. — Донецк, 1998.
Еще по теме Тема 4. Сторони в цивільному процесі:
- Тема 4. Сторони в цивільному процесі
- Тема 8. Представництво в цивільному процесі
- Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
- Тема 8. Представництво в цивільному процесі
- Тема 6. Участь прокурора у цивільному процесі
- Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
- Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
- Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
- Тема 7. Участь у цивільному процесі органів державного управління, місцевого самоврядування та осіб, які захищають права інших осіб
- 26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- 26. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
- 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- 11. Принцип публічності в цивільному процесі.
- 16. Принцип безпосередності в цивільному процесі.
- 19. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки