3. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків

Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунку. Зміст процедури залежить від категорії клієнта — суб'єкт господарської діяльності або, фізична особа.
Для відкриття рахунку підприємство надає банку такі документи:
заявку на відкриття поточного рахунку;
копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;
копію належним чином зареєстрованого Статуту;
копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у картку включається також зразок відбитку печатки підприємства);
6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фонду України.
Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих документів банк приймає рішення про відкриття поточного рахунку або відмову. У разі позитивного рішення керівник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунку разом з усіма необхідними документами.
Між банком і підприємством (власником рахунку) укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. За окремою угодою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції і послуги.
Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкрити по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті у двох установах банку. У разі відкриття двох поточних рахунків у національній валюті один з них виступає в якості основного, другий—додаткового.
Таким чином, підприємство в заяві має зазначити, який саме поточний рахунок воно бажає відкрити в банку.
Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунку податковому органу, а у разі відкриття додаткового рахунку — також банк, в якому відкритий основний рахунок.
Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім'я.
Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.
Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Для відкриття рахунку приватна особа подає:
заяву на відкриття рахунку;
картку зі зразком підпису;
паспорт або документ, що його замінює;
довідку про ідентифікаційний код платника податку.
Паспорт і довідка дозволяють банку ідентифікувати фізичну
особу.
Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.
Платіжні рахунки клієнтів розміщені у другому класі балансу «Операції з клієнтами».

Аналітичні поточні рахунки суб'єктам господарської діяльності відкриваються до рахунку четвертого порядку № 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання». До суб'єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, в тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.
Номер рахунку, до якого бюджетним установам відкриваються аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бюджету, з якого відбувається фінансування.
Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунку №2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб фізичних осіб».
При виконанні операцій за платіжними рахунками, що пов’язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватись правил здійснення касових операцій.
Розрахунки без участі готівки здійснюються через використання безготівкових розрахунків.
В Україні переважна більшість безготівкових розрахунків здійснюється між юридичними установами і незначна частка - за участю фізичних осіб, а саме: перерахування на вклади заробітної плати, пенсій, гонорару; оплата з поточного рахунку вкладника комунальних послуг; використання кредитних карток.
Безготівкові розрахунки в народному господарстві організовані за певною системою, яка є сукупністю принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що висуваються до їх організації, і визначених конкурентними умовами господарювання, форм і способів розрахунків (рис. 1).
Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які провадить банк перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог підприємств.

Рис. 1. Система організації безготівкових розрахунків

Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.
У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на наступних аналітичних рахунках:
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;
«Розрахунки чеками»;
«Розрахунки акредитивами».
При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними, депонуються на балансових рахунках:
№2605 “Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток”;
№ 2625 “Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток” .
Усі рахунки, що належать до групи рахунків «Кошти в розрахунках» —пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси.

<< | >>

↑

Источник: Твой Экзамен. Лекції по бухгалтерському обліку. 2009

Еще по теме 3. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків:

- Банковская деятельность (контрольные) - Бизнес-планирование - Бухгалтерский учет (лекции) - Занятость населения - История экономики - Макроэкономика - Международные экономические отношения (МЭО) - Менеджмент - Налоговая деятельность - Региональная экономика - Рынок труда - Управление персоналом (контрольные) - Финансовое планирование и прогнозирование - Ценообразование (контрольные) - Экономика природопользования - Экономический анализ (контрольные) -