§ 3. Склад майна, що використовується у сфері господарювання
За цільовим призначенням і правовим режимом майно, що використовується в процесі господарської діяльності, поділяється на основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності (спеціальні фонди, грошові кошти), вартість яких відбивається на самостійному балансі підприємства.
Основні виробничі фонди – це засоби праці, тобто товарно-матеріальні цінності, що використовуються в процесі праці протягом кількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вони поступово, частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію. До основних виробничих фондів відносять будови і споруди, передаточні пристрої, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби і деякі інші матеріальні цінності. :
Основні невиробничі фонди становлять житлові будинки, а також санаторії, пансіонати, лікарняні установи та інші об’єкти соціально-культурного призначення.
До оборотних виробничих фондів відносять предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюючи чи втрачаючи при цьому натурально-речову форму, і повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію (сировина, матеріали, напівфабрикати і т. ін.).
Належні підприємству на праві власності чи закріплені за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління, а також орендовані основні і оборотні кошти, виражені в грошовій формі, створюють його статутний фонд. У складі виробничих коштів (власних і позичкових) розрізняють виробничі запаси і незавершене виробництво, товарну частину виробленої продукції, що підлягає реалізації за договорами. Готова продукція разом з грошовими коштами становлять так звані фонди обертання. Вироблена підприємством продукція, необхідна для внутрішнього споживання в процесі виробництва, не є готовою продукцією тому, що не реалізується споживачам. Вона може бути віднесена до незавершеного виробництва чи виробничих запасів.
Чим же відрізняється правовий режим окремих видів майна підприємства? Якщо відносно основних і оборотних фондів підприємство використовує в основному свої правомочності володіння і користування, то відносно готової продукції – правомочність розпорядження.
Згідно ж із чинним законодавством, як уже зазначалося, підприємство, якщо інше не передбачено законом та його статутом, вправі продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх із балансу.
На відміну від основних, оборотні фонди не закріплюються за виробничими підрозділами. Реалізація продукції здійснюється переважно підприємством. В умовах переходу до ринку найдоцільнішим є передача цих функцій спеціалізованим підрозділам.
Основні фонди, оборотні кошти та інше майно суб’єкта господарювання становлять цілісний майновий комплекс.
Цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він міститься, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Він є об’єктом купівлі-продажу, оренди та інших угод.
Склад і порядок використання майна підприємства визначається його власником, який одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому майна засновує підприємство, закріплюючи за ним це майно на праві власності, праві господарського відання чи оперативного управління (ст. 135 ГКУ).
Суб’єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування. Їм може передаватися у власність земля із закритими водоймами, ділянками лісів, загальнопоширеними корисними копалинами, в тому числі громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства, сільськогосподарським підприємствам – для господарської діяльності; а також – у користування на підставі спеціальних дозволів уповноважених державою органів.
Суб’єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також продавати цінні папери інших суб’єктів господарювання (ст. 143 ГКУ, закони України “Про цінні папери і фондову біржу” , “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” ).
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. вилучення державою в суб’єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законодавством.
Еще по теме § 3. Склад майна, що використовується у сфері господарювання:
- § 3. Право власності та похідні права(право господарського відання,право оперативного управління,право оперативного використання майна)у сфері господарювання
- 1.2.1. Учасники відносин у сфері господарювання
- § 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов’язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб’єктів господарювання
- Стандартизація та сертифікація у сфері господарювання.
- 55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- § 1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
- 61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.
- § 2. Правові режими майна суб’єктів господарювання
- 31. Правові режими майна суб’єктів господарювання
- § 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
- § 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- § 4. Облік майна суб’єктів господарювання
- § 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- § 4. Особливості правового статусу відокремлених підрозділів у сфері господарювання
- 62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- Реєстр об’єктів державної власності, що використовуються у сфері господарювання.
- § 1. Конкуренція у сфері господарювання
-
Авторское право -
Адвокатура России -
Адвокатура Украины -
Административное право России и зарубежных стран -
Административное право Украины -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Бюджетная система -
Вексельное право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Гражданское право России -
Договорное право -
Жилищное право -
Земельное право -
Исполнительное производство -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Лесное право -
Международное право (шпаргалки) -
Международное публичное право -
Международное частное право -
Нотариат -
Оперативно-розыскная деятельность -
Правовая охрана животного мира (контрольные) -
Правоведение -
Правоохранительные органы -
Предпринимательское право -
Прокурорский надзор в России -
Прокурорский надзор в Украине -
Семейное право -
Судебная бухгалтерия Украины -
Судебная психиатрия -
Судебная экспертиза -
Теория государства и права -
Транспортное право -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право России -
Уголовное право Украины -
Уголовный процесс -
Финансовое право -
Хозяйственное право Украины -
Экологическое право (курсовые) -
Экологическое право (лекции) -
Экономические преступления -
Юридические лица -
-
Педагогика -
Cоциология -
БЖД -
Биология -
Горно-геологическая отрасль -
Гуманитарные науки -
Искусство и искусствоведение -
История -
Культурология -
Медицина -
Наноматериалы и нанотехнологии -
Науки о Земле -
Политология -
Право -
Психология -
Публицистика -
Религиоведение -
Учебный процесс -
Физика -
Философия -
Эзотерика -
Экология -
Экономика -
Языки и языкознание -