§ 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
Відшкодування збитків як вид відповідальності різнобічно врегульовано законом.
По-перше, визначено юридичні підстави застосування цього виду відповідальності: «Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено» (ч.
По-друге, визначено види втрат управненої сторони, які визначаються як збитки. Це: а) витрати, зроблені управненою стороною; б) втрата або пошкодження її майна; в) не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК).
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єк там, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матері алів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторо на, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі на лежного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
По-третє, встановлено певні вимоги щодо визначення розміру збитків: при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, — на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
- 287 -
- Як правило, збитки не є майновою санкцією заздалегідь визначеного розміру. Саме в цьому полягає універсальність їхнього застосування. Проте труднощі в обрахуванні їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції. Ось чому сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. В той же час не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом (ч. 5 ст. 225 ГК).
Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.
Умови і порядок відшкодування збитків встановлені ст. 226 ГК, відповідно до якої учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, — зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками)
управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у ч. З ст. 193 ГК (тобто, коли інше не передбачено законом або договором або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання).
Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з аналізу відповідних статей ГК та інших нормативно-правових актів:
у відносинах купівлі-продажу між суб'єктами господарю вання. Так, згідно зі ст. 659 ЦК продавець зобов'язаний по відомити покупця про всі права третіх осіб на товар, що про дається (права наймача, право застави, право довірчого корис тування тощо). У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві зав дані збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав (ч. 1 ст. 661 ЦК). Якщо проданий товар неналежної якості, покупець як один з альтернативних варі антів може вимагати відшкодування витрат на усунення не доліків товару (ч. 1 ст. 678 ЦК);
у відносинах комерційного посередництва (агентської діяльності). У разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною (ч. З ст. 303 ГК);
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або по шкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій
-
- 288 -
19 — 4-2636
- 289 -
штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом (ч. 1 ст. 322 ГК).
Чинним господарським законодавством передбачаються й інші випадки відшкодування збитків суб'єктами господарювання.
Еще по теме § 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання:
- 62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- Глава 18. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- 66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- Відшкодування збитків як вид господарських санкцій
- § 2. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню
- 55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- Стандартизація та сертифікація у сфері господарювання.
- 1.2.1. Учасники відносин у сфері господарювання
- § 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов’язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб’єктів господарювання
- 61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.
- § 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
- § 1. Конкуренція у сфері господарювання
- 4. Форми участі органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері господарювання.
-
Авторское право -
Адвокатура России -
Адвокатура Украины -
Административное право России и зарубежных стран -
Административное право Украины -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Бюджетная система -
Вексельное право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Гражданское право России -
Договорное право -
Жилищное право -
Земельное право -
Исполнительное производство -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Лесное право -
Международное право (шпаргалки) -
Международное публичное право -
Международное частное право -
Нотариат -
Оперативно-розыскная деятельность -
Правовая охрана животного мира (контрольные) -
Правоведение -
Правоохранительные органы -
Предпринимательское право -
Прокурорский надзор в России -
Прокурорский надзор в Украине -
Семейное право -
Судебная бухгалтерия Украины -
Судебная психиатрия -
Судебная экспертиза -
Теория государства и права -
Транспортное право -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право России -
Уголовное право Украины -
Уголовный процесс -
Финансовое право -
Хозяйственное право Украины -
Экологическое право (курсовые) -
Экологическое право (лекции) -
Экономические преступления -
Юридические лица -
-
Педагогика -
Cоциология -
БЖД -
Биология -
Горно-геологическая отрасль -
Гуманитарные науки -
Искусство и искусствоведение -
История -
Культурология -
Медицина -
Наноматериалы и нанотехнологии -
Науки о Земле -
Политология -
Право -
Психология -
Публицистика -
Религиоведение -
Учебный процесс -
Физика -
Философия -
Эзотерика -
Экология -
Экономика -
Языки и языкознание -