<<
>>

§ 3, Види, способи і типи правового регулювання


Види правового регулювання розрізняють за «обсягом» суспільних відносин, на які воно поширюється, --це нормативне (загальне) та індивідуальне регулювання.
Нормативне регулювання — це впорядкування поведінки людей за допомогою нормативно-правових актів, розрахованих на їх багаторазове застосування за наявності передбачених ними обставин.
Тобто обсяг суспільних відносин, на які поширюється нормативне правове регулювання, є кількісно невизначеним.
Індивідуальне регулювання — це впорядкування поведінки людей за допомогою актів застосування норм права, тобто індивідуальних рішень, розрахованих на одну конкретну життєву ситуацію, одну особу, наприклад, наказ ректора університету про призначення підвищеної стипендії студенту К.
Нормативне та індивідуальне регулювання є взаємозалежними:
• нормативне регулювання покликане забезпечити єдиний порядок і стабільність регулювання;
• індивідуальне регулювання покликане забезпечити врахування конкретної обстановки, своєрідність певної юридичної ситуації.
Деякі індивідуальні акти, що не піддягають багаторазовому застосуванню, виконуються або тривалий час (як у разі призна-


496
чення підвищеної стипендії студенту К.), або одноразово (наприклад, призначення директором заводу громадянина С.).
Способи правового регулювання — складові елементи впорядкованих суспільних відносин: дозволяння, зобов'язування (веління), заборона.
Дозволяння — це надання особі права на свої власні активні дії (роби, як вважаєш за потрібне). Прикладом здійснення правового регулювання за допомогою цього способу може бути будь-яка правова норма, що надає суб'єкту право на одержання тих чи інших благ. Дозволяння превалює в основному в галузях, які належать до приватного права.
Зобов'язування (веління) — покладання на особу обов'язку активної поведінки (роби тільки так), наприклад, обов'язок забезпечення обвинуваченому права на захист.
Заборона — це покладання на особу обов'язку утримуватися від вчинення дій певного роду (тільки так не роби), наприклад, заборона пропаганди війни, національної чи расової переваги одних народів над іншими. Норми особливої частини Кримінального кодексу є фактично заборонами, оскільки вони встановлюють відповідальність за певні дії і тим самим їх забороняють. Зобов'язування (веління) і заборони превалюють в основному в галузях, що належать до публічного права.
Усі способи правового регулювання пов'язані із суб'єктивними правами. При дозволянні суб'єктивне право утворює зміст даного способу правового регулювання. При зобов'язуванні та забороні право вимоги належить іншим особам. Його призначення — забезпечити виконання активного (зобов'язування) або пасивного (заборони) юридичного обов'язку.
Способи правового регулювання (дозволяння, зобов'язування, заборона) з більшою ефективністю досягають своєї мети лише в тісному взаємозв'язку один з одним. Дозволяння особі певної поведінки буде реальним за наявності обов'язку в інших осіб задовольнити потреби, що виникли у цьому зв'язку в правомочної особи.
Трьом способам правового регулювання (дозволянню, зобов'язуванню, забороні) відповідають три різновиди норм права: такий, що дозволяє (надає правомочностей); такий, що зобов'язує; такий, що забороняє, а також три форми реалізації права: використання, виконання, додержання.


497
На схемі це виглядає так:
Способи правового регулювання Дозволяння Зобов'язування (веління) Заборона Види норм за характером розпоряджень Дозвільні (такі, що наділяють правом) норми Зобов'язувальні норми Заборонні норми Форми реалізації права Використання Виконання Додержання Крім способів правового регулювання виділяють його типи (режими).
Тип правового регулювання — це особливий порядок правового регулювання, що виражається у певному поєднанні способів (дозволянь і заборон) і створює стан більшого чи меншого сприяння для задоволення інтересів суб'єкта права. Тип правового регулювання встановлює тип правового режиму. Нагадаємо, що розрізняють два типи правового регулювання: загальнодозвільний спеціально-дозвільний — тип правового регулювання, що ґрунтується на загальному дозволянні, у рамках якого закон встановлює заборони на здійснення конкретних дій. Сутність загальнодозвільного режиму виражається принципом: «дозволено все, крім прямо забороненого законом». За цим типом регулювання створюються цивільні, трудові, сімейні, — тип правового регулювання, що ґрунтується на загальній забороні, у рамках якої закон встановлює конкретні дозволи. Сутність спеціально-дозвільного режиму виражається принципом: «заборонено все, крім прямо дозволеного законом». За цим типом регулювання встановлюються правові статуси та функції посадових осіб, держав-

498
житлові та інші правовідносини (наприклад, особа має право укладати будь-як угоди, за винятком тих заборон, що передбачені в законі) них службовців, міністрів, прокурорів, суддів, мерів міст та ін. (наприклад, суд у вже вирішеній кримінальній справі має право знову повернутися до неї лише у випадках, прямо передбачених у законі)
<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права. 2001

Еще по теме § 3, Види, способи і типи правового регулювання:

  1. 3. СПОСОБИ І ТИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ1 У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  2. § 2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
  3. § 4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу
  4. 4. Правовий режим іноземного інвестування: поняття та види іноземних інвестицій, правове становище іноземного інвестора, об’єкти та форми іноземного інвестування, державне регулювання іноземного інвестування і гарантії захисту іноземних інвестицій.
  5. § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
  6. 1. Поняття, види та регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
  7. Тлумачення права: поняття, види та способи
  8. § 4. Механізм правового регулювання
  9. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
  10. Тип правового регулювання у кримінальному процесі
  11. § 6. Стадії механізму правового регулювання
  12. §3, Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в Україні
  13. § 2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
  14. § 5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
  15. Метод правового регулювання
  16. § 3. Методы, способы, типы правового регулирования. Правовые режимы
  17. § 3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -