4. Форми участі органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері господарювання.

Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Вони розробляють і здійснюють економічну стратегію і тактику у сфері господарювання, яка спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб'єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

державне замовлення, державне завдання;

ліцензування, патентування і квотування;

сертифікація та стандартизація;

застосування нормативів та лімітів;

регулювання цін і тарифів;

надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання:

за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності;

за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою та розрахункової дисципліни, додержанням валютного законодавства, податкової дисципліни;

з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на вироби та послуги;

з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;

за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною екологічною санітарно-гігієнічною безпекою; з додержання стандартів, норм і правил, якими встановлені обов’язкові вимоги відносно умов здійснення господарської діяльності;

за використанням і охороною земель, вод, лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

за якістю і безпекою виробів та послуг;

з питань технологічної, економічної, екологічної і соціальної безпеки при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 5 статті 19 ГК України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх

Органи державної влади і посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання.

Необхідно зазначити, що суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.

Суб’єкт господарювання має право оскаржити дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку у порядку, встановленому законодавством.

Слід відмітити, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Крім того, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать чинному законодавству, обмежують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законодавством;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.