Контроль власника

можна поділити: на галузевий (його іноді називають внутрішньосистемний) — це контроль міністерств, державних комітетів, концернів — і внутрішньогосподарський (здійснюваний власниками підприємств, бухгалтерською і фінансово-економічною службою підприємств).

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб під час здійснення ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно й оперативно, додержуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання.

Суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання в установленому законодавством порядку.

Усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням

Основними органами, які мають право здійснення контролю в межах своєї компетенції є:

— органи і посадові особи податкової служби (Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990);

— органи і посадові особи державної контрольно-ревізійної служби (Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» 26.01.1993);

— органи і посадові особи Державної служби з боротьби з економічною злочинністю МВС України (Закон України «Про міліцію» 20.12.1990);

— органи і посадові особи санітарно-епідеміологічної служби (Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994);

— органи і посадові особи Державної пожежної охорони (Закон України «Про пожежну безпеку» 17.12.1993);

— органи і посадові особи Державного комітету з нагляду за охороною праці (Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992);

— органи і посадові особи служби у справах захисту прав споживачів та ін.

У певних випадках гсподарська діяльність потребує попереднього проведення екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995.

Існують спеціалізовані установи щодо контролю якості різних видів продукції, наприклад, ліків (Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996), харчових продуктів (Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997) та ін.

Держава зобов’язує суб’єктів господарювання вести бухгалтерський облік та звітність відповідно до вимог, установлених законодавством (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999).

Деякі науковці в даній класифікації виділяють галузевий і позагалузевий контроль, а внутрішньогосподарський контроль відокремлюють.