71. Види й форми відповідальності держав за міжнародні правопорушення

Відповідальність держави - порушника міжнародного зобов"язання реалізується в конкретних видах і формах. У міжнародному праві розрізняють два види відповідальності: нематеріальну і матеріальну
У міжнародно-правовій доктрині для позначення нематеріальної відповідальності використовуються також три інших терміни: моральна, політична, морально-політична відповідальність
Від специфіки міжнародного правопорушення залежить, який вид відповідальності буде нести держава-порушник.

За деякі правопорушення можуть застосовуватися обидва види відповідальності одночасно.
Форми відповідальності відбивають конкретні способи здійснення для держави-порушника несприятливих для нього наслідків за невиконання міжнародного зобов"язання
У рамках нематеріального виду відповідальності виділяються такі форми: репресалії, реторсії, сатисфакції й санкції
Репресалії - це правомірні примусові дії держави, що мають метою відновлення своїх прав, порушених іншою державою. По сучасному міжнародному праву в якості репрессалий неприпустиме застосування сили або погрози силою. Репресалії можуть виражатися в заморожуванні або арешті банківських авуарів, затримці або арешті рибальських судів (за порушення режиму рибальства) і т.п. Міри, прийняті потерпілою державою в якості репрессалий, повинні бути пропорційні їхньому правопорушенню, що викликало, і припиняються з моменту відновлення status quo (положення речей до зміни ситуації).
Реторсії являють собою правомірні примусові дії держави у відповідь на недружній акт із боку іншої держави, за допомогою якого посадові, фізичні або юридичні особи першої держави були поставлені в дискримінаційні умови. Реторсії націлені на відновлення принципу взаємності у взаєминах відповідних держав. Міри, використовувані в якості реторсий, повинні бути розмірні їхньому акту, що викликав, і припинятися з моменту відновлення колишнього положення. Як реторсія не можна використовувати збройну силу
Сатисфакція виражається в наданні державою-порушником задоволення постраждалій державі. Сатисфакція може здійснюватися у вираженні жалю й завіренні постраждалої сторони в недопущенні повторення правопорушення, у публічному вибаченні, у покаранні винних, у наданні особливих почестей постраждалій державі й т.п. Застосування конкретної форми сатисфакції залежить від прилагоджені збитки й політичні взаємини між державами
Після другої світової війни норми міжнародного права про репарацію одержали подальший розвиток. Вони були втілені в тексти мирних договорів і інших угод і домовленостей. У зв'язку з тим що матеріальний збиток, заподіяний Німеччиною державам антигітлерівської коаліції, склав більше 200 млрд доларів США, що перевищувало все національне надбання переможеної Німеччини, було ухвалене рішення про відшкодування збитку не в повному обсязі. У всіх мирних договорах установлювалося, що право на одержання репарації поширювалося не на всі держави, що брали участь у війні проти Німеччини й понесшие збитки, а лише на ті з них, на території яких велися воєнні дії й територія яких піддалася окупації.

З 1 січня 1954 р. СРСР в однобічному порядку відмовився від стягнення репарацій із ГДР у кожній формі
Історично репарації передувала контрибуція, тобто виплачування грошових сум переможеною державою переможцеві після закінчення війни. Основу контрибуції становило «право переможця», незалежно тому, справедливу або загарбницьку війну вело перемігшу державу. Розмір, порядок і форми виплати контрибуції визначалися винятково державою-переможцем
Реституція - одна з форм матеріальної відповідальності, що полягає в поверненні в натурі майна, неправомірно вилученого й вивезеного воюючою державою з території супротивника. Наприклад, повернення автотранспорту, залізничного транспорту, річкових і морських суден і т.д., які були неправомірно вилучені в супротивника й викрадені воюючою державою. При цьому реституції підлягає майно, що перебуває не тільки під контролем воюючої сторони, але й оказавшееся під контролем будь-якої третьої держави
Різновидом реституції є субституція, тобто повернення майна аналогічного роду й приблизно равноценного тому, що було неправомірно вилучене й вивезено воюючою стороною з території супротивника. Відповідно до мирного договору з Італією 1947 р. дана держава зобов'язалася повернути все монетне золото, награбоване й незаконно вивезене в Італію, або передати кількість золота, рівне по вазі й пробі вивезеному
Перераховані форми матеріальної відповідальності пов'язані зі здійсненням міжнародного злочину - агресії. Однак матеріальний збиток може заподіюватися міжнародними деліктами й навіть у результаті правомірної діяльності держав при використанні джерел підвищеної небезпеки (авіації, космічних об'єктів, атомної енергії й т.п.). У цих випадках компенсації підлягає дійсний матеріальний збиток (прямій і непрямий); упущена ж вигода, як правило, не відшкодовується. Міжнародні угоди звичайно передбачають обмеження абсолютної матеріальної відповідальності, тобто відповідальності за правомірну діяльність. У таких договорах вказується максимальна сума, що може бути виплачена постраждалій стороні як компенсація за заподіяний збиток. Таке положення втримується, зокрема, у Віденській конвенції про громадянську відповідальність за ядерний збиток 1963 г.
При заподіянні такого роду збитку потерпіла сторона не може вимагати одержання суми понад установлену межу, навіть якщо фактичний збиток перевищує цю межу
Установлення договірних обмежень на суму компенсації при реалізації абсолютної відповідальності є своєрідним стимулятором держав до використання техніки, що представляє підвищену небезпеку, однак виконує важливі функції в життєдіяльності людей. При цьому відбувається як би перерозподіл ваги матеріальних збитків між експлуатуюче джерело підвищеної небезпеки державою й постраждалою стороною
При реалізації абсолютної відповідальності постраждала сторона в кожному разі одержить компенсацію, навіть якщо держава, що заподіяла збиток, буде доводити, що всієї його дії були зовсім правомірними

<< | >>

↑

Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме 71. Види й форми відповідальності держав за міжнародні правопорушення:

- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -