<<
>>

§ 1. Поняття, види та правовестановище банків. Банківські операції та їх види


Відповідно до ч. 2 ст. 334 ГК банки — це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.
Виконання банками цих функцій (здійснення відповідних банківських операцій) в сукупності є банківською діяльністю.
Дещо ширше визначення поняття «банк» містить ст. 1 Закону України від 7 грудня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Від банків слід відрізняти фінансові установи — юридичні особи, які проводять одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів.
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону (ч. 1 ст. 335 ГК).
Центральним банком України, особливим центральним органом державного управління є Національний банк України.
- 427 -
Його юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації визначаються Конституцією України, Законом України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України».
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Крім того, Національний банк виконує такі функції:
відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визна чає та проводить грошово-кредитну політику;
монопольно здійснює емісію національної валюти Украї ни та організує її обіг;
виступає кредитором останньої інстанції для банків і орга нізує систему рефінансування;
встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інфор мації, коштів та майна;
організовує створення та методологічно забезпечує систе му грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
визначає напрями розвитку сучасних електронних бан ківських технологій, створює, координує та контролює ство рення електронних платіжних засобів, платіжних систем, ав томатизації банківської діяльності та засобів захисту банківсь кої інформації;
здійснює банківське регулювання та нагляд;
веде Державний реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прог нозування;
представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснен ня платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валют ний контроль за комерційними банками та іншими кредитни ми установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими мета лами;
аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та переве зення банкнот і монет та інших цінностей;
реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.
Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані.
За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими)1.
Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.
Законодавство про господарські товариства та про кооперацію поширюється на банки в частині, що не суперечить ГК та Закону «Про банки і банківську діяльність» (ч. 5 ст. 336 ГК).
Певні особливості правового статусу мають державні банки, тобто банки, сто відсотків статутного капіталу яких належать державі.
Як встановлено ч. 1 ст. 337 ГК, державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності.
У законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.
1 Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50% його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.

- 428 -
- 429 -
Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам ГК, Закону «Про банки та банківську діяльність», інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.
Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку.
Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.
Особливий порядок створення встановлено законом для кооперативного банку (ст. 338 ГК, ст. 8 Закону «Про банки і банківську діяльність) та банку з іноземним капіталом, тобто банку, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10% (ст. 21 Закону «Про банки і банківську діяльність»).
Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку має бути повністю сплачений та не може бути менше:
для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, — 1 млн евро;
для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (далі — регіональні), у тому числі спеціалізова них ощадних та іпотечних банків, — 3 млн евро;
для банків, що здійснюють свою діяльність на території всієї України (далі — міжрегіональні), у тому числі спеціалізо ваних інвестиційних, розрахункових (клірингових), ощадних та іпотечних, центрального кооперативного, — 5 млн евро.
Національний банк встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку тільки на час створення і реєстрації банків для забезпечення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.
Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників.
Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог Закону «Про банки і банківську діяльність» та Положення про порядок створення і
- 430 -
державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. № 375 і.
Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:
а) заяву про реєстрацію банку, засвідчену підписом упов новаженої особи або голови спостережної (наглядової) ради;
б) установчий договір, підписаний засновниками (учасни ками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізич них осіб — засновників (учасників) засвідчуються в нотарі альному порядку.
Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається;
в) статут банку, затверджений установчими зборами (збора ми учасників) і підписаний головою правління банку. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України і має відповідати вимогам Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські това риства» та інших законодавчих актів;
г) протокол установчих зборів (зборів учасників), підписа ний головою та секретарем зборів, у якому зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Протокол має містити: рішення про ство рення банку, прийняття статуту, обрання спостережної ради банку і ревізійної комісії, призначення голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та членів правління банку (ради банку) та уповноваженої особи, відповідальної за реєст рацію банку в Національному банку, інші положення відповідно до чинного законодавства України. У разі створення держав ного банку подається постанова Кабінету Міністрів України про створення державного банку;
ґ) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати, на поточний рік і стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо), що засвідчений підписами засновників банку та/або головою спостережної ради;
д) відомості про склад спостережної (наглядової) ради, прав ління (ради директорів), ревізійної комісії;
1 Офіційний вісник України. - 2001. - № 44. - Ст. 1991.
- 431 -
є) документи, що дають змогу зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної (наглядової) ради банку;
є) копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб) та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка у статутному капіталі банку;
ж) угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір орен ди приміщення на строк не менше ніж п'ять років у разі його укладення;
з) документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та його заступників, членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера, його заступників, кан дидатури яких відповідають встановленим вимогам;
и) копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами—учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу (подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку, встановленого Законом для розгляду документів (визначених цим пунктом) та державної реєстрації банку);
і) висновки аудиторських фірм (аудиторів), що складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб—учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України;
ї) фізичні особи — учасники банку, які вносять кошти до статутного капіталу банку в розмірі, що дорівнює чи перевищує 80 тис. грн. (або в іноземній вільно конвертованій валюті, еквівалент якої дорівнює чи перевищує 80 тис. грн., — для фізичних осіб — іноземців), для підтвердження наявності доходів у достатньому розмірі для внесення до статутного капіталу банку та джерел походження цих коштів подають довідки Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) (або довідку компетентного орга-
ну країни проживання іноземця про його доходи за останній звітний період (рік), або довідку банку, у якому відкрито рахунок, про наявність коштів на рахунку фізичної особи — іноземця на дату їх перерахування);
й) фінансову звітність юридичних осіб—учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні чотири звітних періоди (квартали), а також за станом на перше число місяця, у якому вносяться кошти до статутного капіталу банку, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності посади), а також відбитком печатки юридичної особи;
к) установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);
л) копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;
м) копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);
н) копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;
о) документи, які підтверджують ділову репутацію юридичних осіб-учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які мають істотну участь;
п) копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі—учаснику банку, яка матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, їх фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) та висновки аудиторських фірм (аудиторів) про підтвердження їх звітності за останній звітний період (квартал);
р) анкету згідно з додатком 13, заповнену фізичною особою, яка має істотну участь в юридичній особі—учаснику банку, який матиме істотну участь у банку;
с) документи, що підтверджують ділову репутацію фізичних осіб—учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку;
т) копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.
Національний банк приймає рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

- 432 -
28 — 4-2636
- 433 -
Рішення про державну реєстрацію банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку, а про реєстрацію інших банків — Комісія Національного банку.
Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.
Національний банк України видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.
За наявності підстав, зазначених у ст. 18 Закону «Про банки і банківську діяльність», Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку.
Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, що надається відповідно до Закону та Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275'.
Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.
Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:
наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капі талу банку у розмірі, що встановлюється законом;
забезпеченість банку належним банківським обладнан ням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, при міщеннями відповідно до вимог Національного банку Ук раїни;
наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну осві ту та досвід, необхідний для управління банком.
Національний банк України може відмовити у наданні ліцензії, якщо зазначені у цій статті умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. У такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується.
1 Офіційний вісник України. — 2001. — № 34. — Ст. 1601.
- 434 -
Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, зазначених у ст. 18 Закону.
Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.
На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:
приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізич них осіб;
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків- кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (ч. 1 ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»).
Банк, крім зазначених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:
операції з валютними цінностями;
емісію власних цінних паперів;
організацію купівлі та продажу цінних паперів за дору ченням клієнтів;
здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, прий маючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом пла тежів (факторинг);
лізинг;
послуги з відповідального зберігання та надання в орен ду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, век селів та інших оборотних платіжних інструментів;
випуск банківських платіжних карток і здійснення опе рацій з використанням цих карток;
надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій (ч. 2 ст. 47 Закону).
Операції, визначені пунктами 1—3 ч. 1 ст. 47 Закону, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають
- 435 -
банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 47 Закону, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України. За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:
здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюджен ня) державної та іншої грошової лотереї;
перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
з інструментами грошового ринку;
з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1—4 ч. 2 ст. 47 Закону. Дозвіл надається, якщо:
рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалеж ним аудитором;
банк не є об'єктом застосування заходів впливу;
банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.
Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.
Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого у ст. 47 Закону.
Банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
<< | >>
Источник: Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер,.2005 — 592 с. .200

Еще по теме § 1. Поняття, види та правовестановище банків. Банківські операції та їх види:

  1. § 3. Розрахункові операції банків
  2. 71.Поняття і види стягнень за КУпАП
  3. § 2. Криміналістичне поняття діяльності та її види
  4. Поняття і види робочого часу
  5. 9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
  6. 75. Поняття і види територій
  7. 15. Поняття і види міжнародного правонаступництва
  8. § 1. Поняття та види фінансових послуг
  9. № 119. Поняття та види застави.
  10. Відпустки: поняття, види та порядок надання
  11. § 2. Поняття та види господарських відносин
  12. 35.Поняття і види бірж.
  13. 1 .Поняття та види господарської діяльності.
  14. § 1. Поняття і види знаряддя учинення злочинів
  15. 16. Поняття тілесних ушкоджень та їх види.
  16. Поняття та види часу відпочинку
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -