1. Поняття та ознаки господарського договору. Види господарських договорів.

Господарський договір, як нормативно-правова категорія, охоплює регулювання господарських зв’язків, які складаються між суб’єктами господарювання, або між суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, впродовж здійснення ними своїх господарських повноважень.

Господарські правовідносини, що виникають між суб’єктами господарювання, або між суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських правовідносин у процесі організації та здійснення господарської діяльності регулюються шляхом укладання господарських договорів, зміст та умови яких визначають самі суб’єкти господарювання.

Господарський договір регулює правовідносини, які складаються у різних за змістом і характером сферах господарської діяльності, тому зміст, порядок укладання та розірвання господарського договору залежить від змісту та характеру господарської діяльності.

Господарський договір є підставою виникнення господарсько-договірних зобов’язань, які складаються з майново-господарських зобов’язань між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами.

Господарський договір - це правовстановлюючий документ, в якому зафіксована майнова угода між двома або більше суб‘єктами господарських правовідносин, змістом якого є господарсько-договірні зобов’язання спрямовані на забезпечення їх господарської діяльності, який встановлює, змінює, призупиняє відносини сторін у цій діяльності.

Ознаки господарського договору:

особливий суб’єктний склад (обов’язково одна із сторін є суб’єктом господарських правовідносин);

має певну економічну та правову мету;

спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин;

зв’язок з плановим процесом;

поєднання у договорі майнових та організаційних елементів;

регулює правовідносини у різних сферах господарської діяльності, при виробництві і реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг.

Види господарських договорів.

Форми права власності на засоби виробництва та різноманітність організаційно-правових форм господарювання обумовлюють розмежування господарських договорів за певними критеріями. У відповідності до певних критеріїв розрізняють наступні види господарських договорів:

За предметною ознакою та видом господарської діяльності:

договори на передачу майна у власність (повне господарське відання, оперативне управління);

договори які укладаються при виробництві та реалізації товарів;

договори на виконання робіт, надання послуг.

За суб’єктним складом:

двосторонні договори (договір купівлі-продажу, де сторонами є продавець і покупець);

багатосторонні договори (договір перевезення - перевізник, вантажовідправник, вантажоодержувач, страхувальник).

За критерієм обов’язковості:

планові: договори які укладаються за державним замовленням між визначеними законом суб’єктами господарювання (державні контракти). ГК України визначає особливості укладання господарських договорів за державним замовленням;

регульовані: договори які укладаються на основі вільного волевиявлення сторін (ст. 184 ГК України містить особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів).

За взаємним розташуванням сторін:

вертикальні (державні контракти);

горизонтальні (договори на підставі вільного волевиявлення сторін).

За способом виникнення:

формальні (договори, які мають визначену законом певну форму).

реальні (договори, за якими відбувається передача речі, яка є об‘єктом договору);

консенсуальні (договори, які укладаються на підставі господарських намірів сторін).

За способом оферти:

договори на підставі вільного волевиявлення сторін (сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству);

примірні договори (рекомендовані органом управління, суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст);

типові договори (затверджені Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови);

договори приєднання (запропоновані однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту);

державні контракти (зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню).

За економічним змістом та юридичними ознаками:

прості (договори, які мають майнові елементи одного виду договору);

складні (договори, які поєднують елементи двох і більше договорів, наприклад, договір підряду на капітальне будівництво);

зовнішні (договори суб‘єкта господарювання з контрагентами);

внутрішні (договори, які укладаються між суб’єктом господарювання та його структурними підрозділами);

попередні (за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

генеральні (договори, які визначають умови діяльності сторін та регулюють їх відносини протягом усього періоду здійснення відповідної господарської діяльності);

зовнішньоекономічні договори;

засновницькі договори.

За галузевими ознаками та сферами виробництва:

договори, які укладаються між суб’єктами однієї галузі господарської діяльності;

договори, які укладаються у сфері матеріального виробництва;

договори, які укладаються у невиробничій сфері.

За терміном дії:

довгострокові (більше 5 років);

середньострокові (від 1 до 5 років);

короткострокові (до 1 року);

разові (на одну господарську операцію).