Право як особливий вид соціальних норм

Соціальні норми — це загальні правила поведінки людей у сусп-ві, що зумовлені об'єктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціальні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні, звичаї чи традиції.

Юридичні норми — це загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені (санкціоновані) д-вою, охорон., захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах.

Моральні норми — це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, а забезпечуються внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.

Корпоративні норми — це правила поведінки, що встановлюються й забезпечуються політ. партіями, громадськими організаціями та ін. об'єднаннями людей.

Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історично склались і перетворились у звичку людей.

Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем і загальності правила поведінки. Традиції вважаються більш загальними правилами, ніж звичаї. Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.

Правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:

• виникають разом із виникненням д-ви;

• встановлюються чи санкціонуються д-вою;

• виражають волю керівної частини сусп-ва;

• існують у сусп-ві як одна система норм;

• формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;

• мають точно визначені межі дії;

• забезпечуються держ. примусом та ін. засобами.

Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання:

— існують у будь-якому сусп-ві;

— встановлюються чи санкціонуються ін. суб'єктами;

— виражають волю різних частин населення;

— існують у кількох самостійних систем нормативного регулювання;

— виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні цілі тощо;

— зазвичай позбавлені формальної визначеності;

— не завжди мають точно визначені межі дії;

— забезпечуються звичкою, внутр. переконанням, моральним, громад. впливом та ін. позадержавними засобами.

Отже, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини.

9.