Кримінально-процесуальна форма

— це визначений законом порядок провадження у кримінальній справі в цілому, порядок виконання окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень.

Значення кримінально-процесуальної форми полягає в тому, що вона створює докладно врегульований, юридично визначений, суворо обов'язковий режим провадження у кримінальній справі.

Порядок провадження є єдиним (уніфікованим) у всіх кримінальних справах, що відіграє роль гарантії дотримання прав суб'єктів процесу. Однак у деяких випадках законодавець встановлює особливі порядки провадження — диференційовані залежно від характеристик суб'єкта, щодо якого здійснюється провадження, або характеристик вчиненого злочину.

Особливу (диференційовану) форму (порядок) провадження передбачено для:

- кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми особами (див. лекцію 22);

- кримінальних справ про суспільно небезпечні діяння неосудних осіб (див. лекцію 23);

- кримінальних справ приватного обвинувачення (див. лекцію24);

- протокольної форми досудової підготовки матеріалів (див. лекцію 25).

Необхідність застосування особливої форми провадження у кримінальних справах двох перших категорій зумовлено потребою надання додаткових процесуальних гарантій особам, які через неповноліття або психічну хворобу не можуть повноцінно захищати свої права І законні інтереси. Форму провадження у двох останніх категоріях справ, навпаки, може бути спрощено, бо в їх межах встановлюють обставини нетяжких і нескладних злочинів.