<<
>>

§3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві

Найчастіше судово-психологічна експертиза застосовується в кримінальному процесі (її сутність і особливості розглянуті в першій книжці "Юридичної психології"). Проте в цивільному й адміністративному процесі часом теж не можна обійтися без проведення судово-психологічної експертизи.
Вона використовується в тих випадках, "коли пізнання осіб, відповідальних за ухвалення рішення в сфері соціального і виробничого управління, охорони здоров'я, освіти тощо, буває недостатньо".1 Професор М. Костицький зазначає такі обставини, за яких доцільно призначати експертизу: •

необхідність одержання об'єктивної оцінки ухваленого рішення, скоєної дії, обраного напряму, їхньої реальної або перспективної якості, ефективності; •

конфліктна ситуація і необхідність одержання думки незацікав-леного спеціаліста про сутність суперечки, його предмет і т. п.; •

недосвідченість урядовця або непідготовленість організації щодо здійснення нових дій; •

потреба розв'язати проблеми, що знаходяться на межі різних галузей науки, техніки, управління, виробництва при відсутності в конкретній організації спеціалістів, які володіють необхідними знаннями; •

коли про це вказується в законі або підзаконному акті1.

До компетенції психологічної експертизи в сфері дії права відносять вирішення будь-яких психологічних питань, що цікавлять суд і мають значення для розглядуваної справи (питання, пов'язані з оцінкою психічних процесів і властивостей особистості, об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на її діяльність та ін.). Робота психолога-експерта не замінює суд, а допомагає йому встановити істину в справі, сприяє підвищенню ефективності правосуддя.

У цивільному й адміністративному процесі пізнання юридичних фактів (подій, явищ і т. п.) здійснюється або безпосередньо (вивчення обстановки і місця події, заслуховування потерпілих, свідків, зацікавлених осіб та ін.), або опосередковано (вивчення документів, висновків експертів). Суд використовує висновок експертизи як доказ, що підвищує відповідальність експерта-психолога.

Ефективність судово-психологічної експертизи значною мірою залежить від компетентності і професіоналізму спеціалістів, що залучаються як експерти. Суд має право доручити проведення експертизи спеціалістам із експертних установ міністерств юстиції й охорони здоров'я, органів внутрішніх справ або інших спеціалістів із інших установ, що мають відповідні спеціальні знання і досвід експертної роботи. При проведенні судово-психологічної експертизи, як правило, просять суд про перерву судового розгляду для обстеження підекспертного (позивача, відповідача, правопорушника, свідка). При проведенні комплексної психолого-психіатричної експертизи до складу експертної комісії мають входити фахівці із загальної, медичної психології, патопсихології, психіатрії. В разі необхідності членами експертної комісії можуть бути фахівці з інженерної психології, фізіології, психології праці тощо.

Важливою й обов'язковою частиною судово-психологічної експертизи є психодіагностика — процес дослідження психіки людини, установлення її індивідуальних психічних особливостей, психологічної і психофізіологічної придатності й здатності до праці, соціальнопсихологічних явищ у малій групі (колективі) та ін.

З метою психодіагностики використовуються різноманітні методи наукового дослідження (метод спостереження, метод діагностичної бесіди, біографічний метод, метод тестування, психологічний експеримент, метод незалежних характеристик та ін.)1 .

Судово-психологічна експертиза в цивільному процесі. На сього -дні судово-психологічна експертиза в цивільному процесі застосовується рідко. Чим це можна пояснити? Причин тут кілька: недостатня поінформованість юристів-практиків про можливості такої експертизи в цивільному процесі, невисвітленість цього питання в науковій юридичній і психологічній літературі, складність організації судово-психологічного дослідження в ході судового засідання та ін. Експерти в суді мають можливість з'ясувати особливості поведінки особи, стосовно якої проводиться експертиза, у різноманітних групах і ситуаціях, її поведінкові відхилення, окремі характерологічні особливості тощо. Але для цього експерту-психологу необхідно досить тривале спілкування з випробуваним, тривале спостереження за ним.

Потреби ж у судово-психологічній експертизі в цивільному процесі реально існують. До компетенції судово-психологічної експертизи входить2: •

установлення психологічних факторів укладених угод (розуміння їхнього змісту, наслідків, здатності учасника операції приймати рішення, наявність у дієздатного суб'єкта патологічних відхилень психіки, які перешкоджають розумінню того, що відбувається, і т. д.); •

установлення психологічної сумісності дітей і одного або обох батьків, усиновителів, опікунів, визначення можливості дорослих забезпечувати виховання дітей; •

установлення професійної придатності з урахуванням психологічних особливостей особистості, психологічних компонентів загальної і спеціальної працездатності у справах про трудові спори; •

визначення психологічних особливостей правопорушень, передбачених цивільним, сімейним, трудовим та іншим законодавством;

Змістовний аналіз вказаних методів і процедура їх використання розкриті досить детально в першій книзі "Юридичної психології".

Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза. — С. 103-104.

• установлення індивідуально-психологічних особливостей свідків, здатності їх правильно сприймати події і факти, які мають значення для справи, і давати про неї адекватні показання та ін.

Порівняно невеликий досвід проведення судово-психологічної експертизи у справах про встановлення недійсних угод (за суперечками про заповіти і договори дарування) показує, що іноді психологічна експертиза є єдиним засобом, який допомагає суду встановити істину.

Психолог-експерт надає серйозну допомогу при вирішенні в суді спорів, що випливають із сімейних правопорушень. Використання психологічних знань у цій сфері є суттєвим інструментом здійснення судом важливого завдання збереження сім'ї і забезпечення прав дітей.

Дійсність переконує в тому, що судово-психологічна експертиза в цивільному процесі доцільна при розгляді в суді справ, які виникають із трудових правовідносин (наприклад, про заподіяння шкоди в процесі трудової діяльності, про втрату загальної й особливо професійної працездатності і т. д.).

Дачу Фролова взимку було двічі обкрадено невідомими особами. Після закінчення чергового дачного сезону Фролов переніс найцінніші речі в темну комірчину. Він установив саморобний капкан на великого звіра, а на горищі спорудив пристрій, за допомогою якого з 3-метрової висоти падала важка колода при дотику до речей, що складені в комірчині.

У січні Фролова викликали до міліції, де йому було запропоновано дати пояснення щодо факту заподіяних тяжких тілесних ушкоджень громадянину Крюкову, якого знайшли в комірчині зі зламаним хребтом і відмороженими ногами. Як з 'ясувалося згодом, дві попередні крадіжки майна Фролова були також скоєні Крюковим. За одним фактом було порушено кримінальну справу, але потім її було припинено за передбачуваними кримінально-процесуальним законодавством підставами.

Крюков звернувся в суд із позовом про відшкодування збитків, заподіяних втратою працездатності в зв'язку з отриманою травмою. Призначена у цій справі судово-психологічна експертиза встановила, що Крюков утратив працездатність на 60 % (він працював у взуттєвій майстерні). Висновок експертів було прийнято як доказ у справі1.

Див.: Практикум по гражданскому праву / Под ред. Н. Д. Егорова, А. П. Сергеева. — М.: Гардарика, 1997. — Ч. I. — С. 53-54.

Психологічна експертиза в адміністративному процесі. У Кодексі про адміністративні правопорушення експертиза виділена як самостійне джерело доказів (ст. 273 КпАП України). Участь експер-тів-психологів можлива не тільки у виробництві по справах про адміністративні правопорушення, а й у виробництві за скаргами і суперечками (у разі, якщо їхнім змістом є міжособистісні стосунки), відносин громадянина й організації в адміністративному процесі при застосуванні норм трудового, земельного і фінансового права й ін. Психологічна експертиза може бути призначена при виникненні в посадової особи або компетентного органу сумнівів стосовно відповідності психічного розвитку людини її віку, у розумінні суб'єктом правопорушення й адекватній оцінці нею своїх дій, за наявності важких психічних захворювань, за наявності в рисах особистості дивацтв у сприйнятті явищ і подій, мисленні, пам'яті, уяві, у випадку підвищеної агресивності поведінки і т. п.

До компетенції психологічної експертизи у справах про адміністративні правопорушення входить1: •

установлення фізіологічного афекту або іншого особливого емоційного стану суб'єкта в момент скоєння адміністративного правопорушення; •

визначення психологічної можливості свідка і потерпілого правильно сприймати обставини скоєного правопорушення і відтворювати їх на вимогу посадової особи або компетентного органу; •

визначення інтелектуального розвитку неповнолітнього, відповідності його досягнутому віку; встановлення педагогічної занедбаності, психологічного і психофізичного інфантилізму; визначення структури й змісту взаємин з батьками, вчителями, однолітками, з одного боку, і неповнолітніми правопорушниками — з другого; •

визначення особистісних якостей правопорушника, що виявилися у скоєному правопорушенні; •

установлення психологічних особливостей і психічного стану водія транспортного засобу при порушенні ним встановлених правил, а також того, як ці якості позначилися у скоєному правопорушенні.

Цей перелік відповідає стану законодавства про адміністративні правопорушення. Приміром, ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед правил накладення адміністративного стягнення передбачає врахування особистості правопорушника, найповнішу характеристику якому може дати сам експерт-психолог.

Усе більше застосовується судово-психологічна експертиза у справах про злочини і порушення встановлених правил на транспорт. Завдання експерта-психолога при проведенні судово-психологічної експертизи в цьому випадку — визначити, чи мала місце зла воля правопорушника чи зіграли роль об'єктивні психологічні особливості людини. Відповідь на це запитання дає змогу суду більш правильно диференціювати вид правопорушення і винести відповідне покарання.

Під час чергування Р. на фірмі виникла пожежа. Оскільки це сталося раптово, Р. не зумів адекватно відреагувати на аварійну ситуацію і запобігти шкідливим наслідкам загоряння. Пожежа поширилася на нижні поверхи і перекинулася на виробничі приміщення. Р. із запізненням повідомив про пожежу у пожежну частину міста.

Фірма пред 'явила Р. позов про відшкодування збитків за невчасність дій щодо гасіння пожежі, ліквідації її осередків і виклику пожежної команди. Відповідач підтверджував, що його дії визначалися емоційною нестійкістю з об'єктивних причин. З'ясувалося, що в день виходу на чергування Р. одержав звістку про те, що його дружина народила мертву дитину, і був пригнічений цим повідомленням.

Призначена судово-психологічна експертиза показала, що в Р. у наявності стан психічної астенії1, внаслідок чого різко знизилися швидкість і точність його психомоторних реакцій. Висновок експерта-психолога було прийнято як доказ і це вплинуло на рішення суду2.

В адміністративному процесі можуть мати місце і комплексні психологічні експертизи. Наприклад, для визначення психологічних особливостей і з прояву у скоєному правопорушенні особами, що хворіли або хворіють на психічні захворювання, можуть призначатися комплексні психолого-медичні або психолого-психіатричні комісії. До складу комплексної психолого-медичної комісії входять

Астенія (від грецьк. азікепеіа — безсилля, слабкість) — нервово-психічна млявість, яка проявляється в пониженні порога чуттєвості, загальна кволість організму. Судебно-психологическая экспертиза на службе суда // Законность. — 2000. — № 10 (792). — С. 11-12.

спеціалісти в галузі судової і медичної психології, лікарі-спеціалісти за профілем хвороби підекспертної особи; до складу комплексної психолого-психіатричної комісії — спеціалісти в галузі судової і медичної психології, психіатрії та інші.

Підсумковим документом роботи психолога-експерта або експертної комісії є висновок судово-психологічної експертизи, що викладається в письмовій формі в установленому законом порядку. Відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства і зі сформованою експертною практикою у вступній частині висновку судово-психологічної експертизи зазначаються час і місце складання висновку, стислі відомості про експерта (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, учений ступінь і звання, займана посада), правова підстава проведення експертизи (назва процесуального документа, урядовця, який призначив експертизу, час і місце укладання процесуального документа), час і місце проведення експертизи, особи, що були присутні при її проведенні. Потім зазначаються прізвище, ім'я, по батькові підекспертної особи, її процесуальний статус і фіксуються запитання, поставлені перед експертизою (у тому порядку і формі, як записано в постанові про призначення експертизи). Оскільки судово-психологічна експертиза може бути проведена лише за бажанням підекспертного виступати в ролі випробуваного, то у вступній частині висновків зазначаються особливості позиції підекспертної особи.

У головній частині, дослідницькій, висновку судово-психологічної експертизи визначаються завдання дослідження, усі використані методи, методики і процедури (у додатку повинні бути подані протоколи іспитів).

У кінцевій частині експертного висновку судово-психологічної експертизи подаються відповіді на поставлені запитання, що є висновками проведеного дослідження. Висновки експертизи формулюються в тій послідовності, в якій ставилися запитання. Відповіді повинні формулюватися ясно і чітко, бути стверджувальними або заперечними, що не припускають двозначного тлумачення (якщо точна відповідь з якихось причин не можлива, то про це зазначається у висновку). Висновок судово-психологічної експертизи повинен представляти можливість для перевірки отриманих нею даних судом. При недостатній переконливості для суду висновків можливе повторне її призначення.

Висновок судово-психологічної експертизи підлягає судовій оцінці, що здійснюється з внутрішнього переконання суду (внутрішнє переконання повинно базуватися на об'єктивних основах, тобто на різнобічному, повному і глибокому аналізі всіх обставин справи в їхній сукупності і виражатися у твердій впевненості в тому, що висновки

за результатами судово-психологічної експертизи, яких дійшов суд, відповідають дійсності). При цьому визначається наукова обґрунтованість і достовірність експертного висновку. Визнання судом експертного висновку обґрунтованим і достовірним робить цей висновок джерелом прямих або непрямих доказів.

Висновок судово-психологічної експертизи не має переваг перед іншими джерелами доказів. Він оцінюється не тільки суддями, а й іншими учасниками судового процесу: прокурором, захисником, позивачем, відповідачем, правопорушником і т. д. В разі незгоди з висновками експертизи ці особи мають право клопотатися перед компетентними органами або особою про виробництво додаткової або повторної експертизи.

Практика використання судово-психологічної експертизи в суді показує, що її можливості постійно збільшуються. Це пояснюється розширенням предмета судово-психологічної експертизи, удосконалюванням методів психодіагностики особистості і малої групи, розвитком її організаційних початків.

<< | >>
Источник: В. В. Бедь. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ. 2004 {original}

Еще по теме §3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві:

  1. §3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві
  2. §6. Судово-психологічна експертиза
  3. Розділ 13 ПСИХОЛОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ І СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
  4. Розділ 13 ПСИХОЛОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ І СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
  5. §6. Судово-психологічна експертиза
  6. §2. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
  7. §2. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
  8. Тема 11. Дисциплінарна відповідальність в адміністративному праві
  9. §2. Психологічна характеристика цивільного процесу
  10. §2. Психологічна характеристика цивільного процесу
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -