Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз

створена у 1914 р. у вигляді Кабінету науково-судової експертизи при прокуророві судової палати за типом діючих Київського та Харківського кабінетів. Відомості про його діяльність в дорадянський період дуже бідні, але можна вважати, що кабінет надавав практичну допомогу органам розслідування і виконував фізико-хімічні, біологічні, фотографічні та почеркознавчі дослідження.

Активна діяльність Кабінету відновилась у радянський час, коли він був перетворений у Кабінет науково-судової експертизи, підпорядкований НКЮ України, а його керівником Одеський Губревком призначив професора Макаренка Н. П. (1919-1938 рр.) У 1925 р. кабінет керетворено в Інститут науково-судової експертизи, в якому функціонувало чотири відділи: ідентифікації, хімічних, біологічних та фотографічних досліджень.

В інституті працювали відомі вчені судової медицини та юристи Д. Д. Хмиров, Н. С. Матєєв, В. П. Малицький, О. В. Озецький та ін., справили значний вплив на встановлення судової експертизи та криміналістики, зокрема в галузі балістики (Н. С. Матвєєв), методики розслідування (М. П. Макаренко), дослідженню крові в ультрафіолетових променях (Д. Д. Хмиров).

З 1938 – 1941 рр. і з 1944 – 1950 рр. інститутом керував М.А.Кравцов. У 1950 р. Інститут було реорганізовано в Криміналістичну науково-дослідну лабораторію (ОНДКЛ), а з 1964 р. в (ОНДЛСЕ) Одеську науково-дослідну лабораторію судових експертиз, керівником якої була Г. Ф. Маркова (1952–1975 рр.). Лабораторія відповідно виконувала такі самі функції, як і Київський та Харківський інститути для своєї південної зони України.

В лабораторії починали свою наукову діяльність професори Є.В.Додин, І. В. Постика, доцент Є. М. Бершадський. Зараз лабораторією керує Л. Н. Чорнобай, що зробив вагомий внесок в подальший розвиток та впровадження нових видів судових експертиз, поклав чимало зусиль для обладнання лабораторії технічними засобами.