<<
>>

Потерпілий має право (статті 49, 267 КПК):

давати показання в справі;

подавати докази;

не погодитися із поміщенням до стаціонарного медичного закладу для проведення щодо нього судово-психіатричної експертизи;

заявляти клопотання;

ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства;

висловлювати свою думку при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 7—11-1КПК;

підтримувати обвинувачення у суді в разі відмови прокуроравід обвинувачення;

брати участь у судових дебатах (ненадання слова в судовихдебатах потерпілому є підставою для скасування вироку — п.

29Постанови Пленуму від 2 липня 2004 р. № 13);

заявляти відводи;

подавати скарги на дії слідчого, прокурора й судді, на вирокабо ухвали суду й постанови судді;

висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасниківсудового розгляду;

давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставинсправи;

ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові та підсудним;

брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів,документів;

• користуватися допомогою представника, яким може бутиадвокат, законний представник, близький родич або інша особа,допущена до участі у справі за постановою дізнавача, слідчого, суддічи за ухвалою суду;

• на відшкодування йому витрат по явці за викликом в органидізнання, досудового слідства, прокуратури і суду та інші права,передбачені статтями 52-1, 87, 87-1, 88, 267, 348, 384 КПК.

З ухваленням нового ЦК України потерпілий отримав право на відшкодування майнової шкоди державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною (ст. 1177 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 1207 ЦК шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовує потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 ЦК (непрацездатним особам, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитині потерпілого, народженій після його смерті), держава, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною*.

Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну потерпілого, та шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлено ЦК (ч.

2 ст. 1177; ч. 2 ст. 1207). Відповідного закону в Україні до цього часу не ухвалено.

5. Потерпілий перебуває у такому статусі з моменту винесення постанови про визнання потерпілим і до завершення провадження у кримінальній справі.

За очевидного заподіяння злочином шкоди не можна зволікати з визнанням особи потерпілою. Чим раніше особу визнано потерпілою (за наявності підстав до того), тим раніше вона дістає можливість реалізації законних інтересів, пов'язаних із відновленням порушених злочином прав. Посадовим особам органів, які ведуть кримінальний процес, слід зважати на те, що потерпілий вимушено, не за власним бажанням залучається до участі у справі.

Цікавим у цьому плані є дослідження американського вченого М. Філей, який сформулював концепцію "процесу як покарання". Ключовою є ідея, що для непрофесійних учасників, і, передусім, потерпілого, кримінальний процес сам по собі, незалежно від його

Згідно зі ст. 2 Європейської конвенції з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 р. в разі, якщо відшкодування шкоди не може бути забезпечено з інших джерел, держава повинна взяти це на себе для таких категорій: 1) для тих, кому в результаті навмисних насильницьких злочинів завдано серйозну шкоду фізичному стану або здоров'ю; 2) для тих, хто перебував на утриманні загиблих у результаті такого злочину. Відшкодування шкоди здійснюється навіть у тому разі, якщо злочинця не може бути піддано судовому переслідуванню або покарано.

результатів, є тяжким тягарем — "покаранням". Уже зазнавши втрат від злочину, він страждає вдруге, коли змушений давати показання, з'являтися до правоохоронних органів та до суду, брати участь у процесуальних діях, звертатися до адвокатів тощо. 6. Юридична відповідальність потерпілого:

• кримінально-процесуальна:

за неявку без поважних причин до органу розслідування йсуду потерпілого може бути піддано приводу (ч. З ст. 72 КПК);

за злісне ухилення від явки до органів розслідування — штраф(ч. 4 ст. 72 КПК);

злісне ухилення потерпілого від явки до суду або непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення ним порядкупід час судового засідання розцінюється законом як неповага досуду й карається штрафом або адміністративним арештом на строкдо 15 діб (ч. 4 ст. 72 КПК);

• кримінальна:

за дачу завідомо неправдивих показань — за ст. 384 КК;

за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого або прокурора — за ст. 387 КК;

• адміністративна:

за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явкидо суду або у непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчиненняним будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил (ч. 1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі — КпАП);

за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства або дізнання (ст. 185-4 КпАП).

<< | >>
Источник: Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.; Істина,2005. — 456 с.. 2005

Еще по теме Потерпілий має право (статті 49, 267 КПК)::

  1. Принцип диспозитивності.
  2. Потерпілий має право (статті 49, 267 КПК):
  3. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
  4. 2. Потерпілий
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -