36. Застереження й виправлення до міжнародних договорів

У зв'язку с тим, що міжнародний договір є складним і багатоаспектним правовим актом, цілком зрозуміло, що його окремі положення можуть не відповідати інтересам певної держави. Щоб не зачіпати нтереси держав, у праві міжнародних договорів існує інститут застережень.
У Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. закріплене правило: держава може під час ідписання, ратифікації, прийнятті або твердженні договору або приєднанні до нього сформулювати застереження, якщо договір не забороняє внесення застережень (ст. 19). При цьому застереження означає однобічну заяву держави, за допомогою якого воно бажає виключити або змінити у відношенні себе юридична дія певних положень договору. Застереження, зроблене під час ідписання міжнародного договору, повинна бути також підтверджена й при його ратифікації
У випадку прийняття застереження іншими учасниками договору він діє відносно держави, що заявили її, відповідно до положень застереження. Будь-яка держава вправі заперечувати проти застереження якого-небудь учасника договору. У такому випадку договір між цими учасниками буде діяти в тій частині, який застереження не стосується. Хоча держава, що заперечує проти застереження, може заявити, що не визнає себе зв'язаним зобов'язаннями договору відносно учасника, що зробив застереження. Наприклад, Україна зробила 16 оговорок до Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав 1991 р. при його ратифікації. Внесення Верховною Радою України настільки численних застережень до невеликого по обсязі документу викликало справедливу критику в Україні й за її межами, оскільки деякі з них не відповідали положенням самої Угоди про створення СНД і нормам Віденської конвенції 1969 р. Пояснюється це тим, що по суті ці застереження є виправленнями до Угоди 1991 р., тому що змінюють його, а процедура прийняття виправлень і по положеннях Угоди (ст. 10), і по нормах Віденської конвенції 1969 р. (ст.ст. 39-41) інша, чим процедура внесення застережень. Наприклад, не може вважатися застереженням те, що прийняв під такою назвою Верховна Рада України 12 грудня 1991 р. у п. 1: «Замінити назва Угоди, виключивши слово «створення», і слово «Співдружність» писати з малої букви. Заголовок повинен читатися так: «Угоду про співдружність незалежних Держав». Те ж ставиться й до пунктів 2-4 рішення Верховної Ради України від 12 грудня 1991 р. Зміст відзначених пунктів, названих парламентом України терміном «застереження», виразно свідчить, що це виправлення до Угоди про створення СНД 1991 р.
У міжнародному ж праві застереження повинні бути застереженнями, а виправлення - виправленнями
Застереження, заперечення й прийняття застережень повинні оформлятися в письмовому виді й доводити до відомості учасників договору; згода ж на застереження може бути й мовчазним. Учасник договору, що зробив застереження, у будь-який час може відмовитися від її. При цьому згоди учасників, що прийняли застереження, не потрібно. Держава, що заперечує проти застереження, також може зняти свої заперечення в будь-який момент. І зняття застереження, і відмова від її повинні здійснюватися в письмовій формі
Під час ідписання, ратифікації, прийнятті, твердженні або приєднанні до міжнародного договору держави можуть робити заяви, у яких розкривають зміст своєї позиції по предметі договірного регулювання. Дані заяви є однобічними актами, що не тягнуть міжнародно-правових наслідків. Подібні заяви також не слід змішувати із застереженнями до міжнародного договору
Відповідно до Віденської конвенції 1969 р. договір може бути змінений за згодою між його учасниками шляхом внесення виправлень (ст. 39). При цьому всі договірні сторони повинні повідомлятися про будь-яку пропозицію, що стосується виправлень до багатостороннього договору, причому кожне з договірних держав має право брати участь в: а) ухваленні рішення про те, що варто зробити відносно такої пропозиції; Ь) переговорах і висновку будь-якої угоди про внесення виправлень вдоговор. Два або трохи учасники багатостороннього договору можуть укласти угоду про зміну договору тільки у взаєминах між собою, якщо:
a) можливість такої зміни передбачається самим договором; або
b) така зміна не забороняється договором і:
і) не впливає на користування іншими учасниками своїми правами за договором або на виконання ними своїх зобов'язань; і
іі) не зачіпає положення, відступ від якого є несумісним з ефективним здійсненням об'єкта й цілей договору в цілому (п. 1 ст. 41 Віденської конвенції 1969 р.).
Як видно, виправлення й по своєму призначенню, і по процедурі прийняття істотно відрізняються від застережень. За допомогою виправлень змінюється договір, а застереження в основному уточнюють застосовність певних положень договору відносно конкретного учасника. При цьому принципове значення має норма про те, що застереження не повинні суперечити об'єкту й цілям договору
<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме 36. Застереження й виправлення до міжнародних договорів:

  1. № 9. Дія міжнародних договорів України. Поняття та види міжнародних договорів України.
  2. 31. Поняття права міжнародних договорів
  3. 39. Тлумачення міжнародних договорів
  4. 37. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів
  5. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
  6. 33. Класифікація міжнародних договорів
  7. 33. Класифікація міжнародних договорів.
  8. 35. Стадії висновку міжнародних договорів
  9. 33. Види міжнародних договорів
  10. 38. Дія й дійсність міжнародних договорів
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -