<<
>>

51. Підготовка й скликання міжнародних конференцій

Звичайно с ініціативою скликання якої-небудь міжнародної конференції виступають держава або держави або міжнародна організація. Подібна ініціатива також може виходити від національних або міжнародних неурядових організацій
Для успішної роботи міжнародної конференції необхідно її ретельно спланувати й підготувати.
Важливий елімент підготовки міжнародної конференції - це визначення її цілей. Виходячи із цього планується порядок денний конференції шляхом попереднього узгодження думок майбутніх учасників. Крім того визначаються форми правового регулювання питань, що виносяться на порядок денний. Після цього приймається рішення про скликання міжнародної конференції, що стосується питань складу, рівня представництва, часу й місця проведення, правил процедури. Узгодження думок держав з питань підготовки конференції здійснюється або в ході попередніх консультацій, або по дипломатичних каналах. Якщо ініціатором скликання конференції виступає міжнародна організація, то результати узгодження думок майбутніх учасників конференції фіксуються у відповідних резолюціях цієї організації
При визначенні кола учасників конференції, рівня представництва на ній необхідно насамперед ураховувати її мети й характер. Тут важливо дотримати принципу участі в конференції всіх зацікавлених держав і принцип наступності, що діє як міжнародний порядок. У зв"язку із цим варто визнати зовсім правомірним протест Радянської Росії на незапрошення її до участі в Паризькій конференції по Шпицбергену 1919-1920 р., оскільки Радянська Росія була безпосередньо зацікавленою державою в рішенні шпицбергенского питання й до цього брала участь у всіх міжнародних заходах щодо Шпицбергену.
Невизнання того або іншого зацікавленої держави або правительства з боку когось із учасників конференції не є правомірною підставою для незапрошення його на конференцію
У цей час широке застосовується практика запрошення на міжнародні конференції спостерігачів, що не володіють правом голосу. За згодою учасників конференції спостерігачі можуть виступати на її засіданнях. Участь спостерігачів звичайно регламентується правилами процедури конференції. Звичайно спостерігачів на міжнародні конференції направляють міжурядові й неурядові організації, а також держави, що не беруть участь вконференции.
Коли міжнародна конференція скликається державою або групою держав, питання про час і місце її проведения звичайно зважується на підготовчій зустрічі майбутніх учасників. Саме в такий спосіб були визначені в Хельсінкі в 1973 р. дата й місце скликання Наради по безпеці й співробітництву в Європі (НБСЄ). Що ж стосується міжнародних конференцій, скликуваних міжурядовими організаціями, то вони, як правило, проводяться в штаб-квартирі організації або за запрошенням якої-небудь держави на його території. У таких випадках місце й час проведення конференції визначаються в резолюції міжнародної організації - ініціатора її проведення
Безпосередньо відкриттю конференції передує більша організаційна й підготовча робота - забезпечення необхідних приміщень, допоміжних служб, підготовка документації конференції й т.д. Крім того, держави проводять складну й кропітку дипломатичну роботу, спрямовану на забезпечення високої результативності конференції
Складність і багатоплановість розглянутих на конференціях питань приводять до того, що деякі з них працюють у сесійному порядку або їхній роботі розділяється на кілька етапів
Рівень представництва на конференції обумовлений її цілями й характером і може мінятися на різних етапах конференції. Наприклад, перший етап НБСЄ пройшов на рівні міністрів закордонних справ. На ньому вирішувалися питання по підготовці заключного документа Наради. На другому етапі, що носив робочий характер, взяли участь заступники міністрів закордонних справ і керівники департаментів відомств іноземних справ. Третій етап НБСЄ, найважливіший, пройшов на рівні глав держав і правительств і увінчався підписанням Хельсинкского Заключного акту НБСЄ 1 серпня 1975 р. Проведення міжнародних конференцій на вищому рівні означає їхню підвищену значимість у рішенні міжнародних проблем
<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме 51. Підготовка й скликання міжнародних конференцій:

  1. 50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
  2. 52. Правила процедури міжнародних конференцій
  3. 87. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  4. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
  5. 57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
  6. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
  7. 73. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
  8. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
  9. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
  10. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
  11. 19. Основні принципи міжнародного права - Юридична природа основних принципів міжнародного права
  12. § 3. Підготовка до допиту
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -