<<
>>

Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 3)

Подібні положення відносно натуралізації втримуються в законодавстві й інших держав

У випадку висновку шлюбу з іноземцем процедура його натуралізації також визначається головним чином нормами внутрішньодержавного права.

Однак у цьому випадку нерідко виникають колізії законів держав про натуралізацію замужньої жінки, що може привести до того, що жінка втратиться свого громадянства й не придбає громадянства чоловіка, тобто стане апатридом або буде мати подвійне громадянство. Щоб уникнути подібних ситуацій у рамках ООН в 1957 р. була прийнята Конвенція про громадянство замужньої жінки. У ній зафіксовано, що ні висновок, ні розірвання шлюбу між громадянином держави й іноземцем, ні зміна громадянства чоловіком під час шлюбу не будуть автоматично тягти яких-небудь юридичних наслідків для дружини. Держави у своєму законодавстві звичайно використовують спрощену процедуру придбання іноземкою громадянства чоловіка в порядку натуралізації

Ребенок, що є іноземцем або особою без громадянства і якого всиновляють громадяни певної держави або над яким установлюються опіка або піклування з боку громадян такої держави, стає громадянином цього держави

Специфічними способами придбання громадянства є реінтеграція і дарування. Реінтеграція або відновлення громадянства означає, що особа, що раніше складалася в громадянстві якоїсь держави, може бути відновлене по його клопотанню в громадянстві цієї держави, як правило, за допомогою спрощеної процедури. Про це, зокрема, говориться в ст. 17 Закону України «Про громадянство України».

Специфіка дарування полягає в тім, що, на відміну від натуралізації, здійснюваної з ініціативи самої особи, ця процедура збуджується відповідними державними органами. І найчастіше дарування громадянства має місце за особливі заслуги особи перед державою

Крім індивідуальних способів придбання громадянства, міжнародній і національній практиці відомі також і колективні способи: трансферт і'оптація.

Трансферт - це передача населення території, що переходить з-під суверенітету однієї держави під суверенітет іншого, відповідно з одного громадянства в інше. Трансферт здійснюється на основі міжнародного договору й в автоматичному режимі застосовується рідко. Звичайно трансферт супроводжується можливістю вибору громадянства, тобто оптацією

Оптація означає вибір громадянства. Право оптації надається, як правило, міжнародним договором, але може мати місце й однобічний порядок її надання. Оптація не завжди є способом придбання громадянства. Так, у конвенціях про подвійне громадянство особі, що є біпатридом, може бути надане право оптувати (вибрати) одне із двох громадянств і тим самим втратити інше

Оптація передбачалася, наприклад, у мирних договорах 1947 р., відповідно до яких відбувалися територіальні зміни як наслідок другої світової війни. В 1951 р. між СРСР і Польщею був укладений договір про обмін ділянками території в районі Люблинского воєводства ПНР і Дрогобычской (нині Львівської) областю УРСР. При цьому населенню було надане право оптації

Припинення громадянства відбувається на підставах, передбачених у законодавстві держав. Так, громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу із громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) на підставах, передбачених міжнародними договорами, ратифікованими Україною

Вихід з українського громадянства здійснюється по клопотанню зацікавленої особи

Втрачається громадянство України, якщо громадянин України добровільно придбав громадянство іншої держави (у відповідності зі ст. 4 Конституції в Україні існує єдине громадянство); внаслідок надходження громадянина України на службу в державні органи інший держави без згоди на те державних органів України; якщо громадянство України придбано внаслідок надання свідомо помилкових або фальшивих документів; якщо громадянин України, перебуваючи за кордоном, не став без поважних причин на консульський облік протягом семи років.

Схожі положення відносно втрати громадянства втримуються й у законодавстві інших держав

На відміну від СРСР, в Україні, як того вимагає міжнародне право, немає інституту позбавлення громадянства. У ч. 1 ст. 25 Конституції України проголошується: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства й права змінити громадянство».

Подвійне громадянство (бипатризм) означає наявність в особи громадянства двох і більше держав. Біпатридом особа може стати як по своєму бажанню, так і в силу колізій національних законів про громадянство різних держав. Наприклад, жінка може вийти заміж за іноземця, чия держава автоматично надає їй громадянство чоловіка (Бразилія має таке законодавство), при цьому зберігаючи своє власне громадянство. Ребенок, чиї батьки мають громадянство країни, що визнає «право крові», при народженні на території держави, що застосовує «право ґрунту», також стає біпатридом

И хоча дане рішення Міжнародного Суду ООН зазнавало критики з боку ряду фахівців з міжнародного права, доктрина «реального зв'язку» або «ефективного громадянства» одержала поширення відносно надання дипломатичного захисту біпатридам. Суть її зводиться до того, що біпатрид може розраховувати на дипломатичний захист держави ефективного громадянства, тобто того, з яким у нього є реальні зв'язки. Найчастіше така держава визначається місцем постійного проживання біпатрида

<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 3):

  1. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
  2. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
  3. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
  4. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
  5. Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 2)
  6. 46. Міжнародно-правові питання громадянства
  7. 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
  8. § 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
  9. 58. Структура й правові основи діяльності міжнародних організацій
  10. 42. Основні міжнародно-правові акти про права людини
  11. Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -