<<
>>

Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 1)

Під терміном «біженець» варто розуміти іноземця (або особа без громадянства), що внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної приналежності, відношенню до релігії або громадянства, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань змушений покинути територію держави, громадянином якого він є (або на території якого він постійно проживає), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань
До даної категорії осіб не ставляться так звані «економічні біженці», що залишають свою країну в пошуках кращого економічного становища
Найчастіше біженці з'являються внаслідок міжнародних або внутрішніх військових конфліктів. У міжнародному праві термін «біженці» з'явився після Першої світової війни. В ООН на основі резолюції Генеральної Асамблеї 428 (V) від 14 грудня 1950 р. було створене Керування Верховного комісара по справах біженців (УВКБ), а в 1951 р. була укладена багатобічна Конвенція про статус біженців. Відповідно до Конвенції під терміном «біженець» мається на увазі особа, що розглядався як біженець у силу ряду угод, укладених у період між двома світовими війнами, а також у результаті подій, що происшли до 1 січня 1951 р. В 1967 р. був прийнятий Протокол, що стосується статусу біженців. Відповідно до протоколу Конвенція 1951 р. поширювалася на осіб, що стали біженцями після 1951 р. Для впорядкування діяльності УВКБ в 1954 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Утомившись УВКБ, на основі якого Керування повинне здійснювати своя діяльність
У рішенні проблем біженців важливу роль покликано грати не тільки міжнародне право, але й національне законодавство держав, оскільки біженці, залишаючи свої країни, поселяються на території певних держав. Є біженці й в Україні. У зв'язку із цим в 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про біженців», що регламентує процедуру одержання статусу біженця в Україні й визначає сам статус. Наявність цього статусу дозволяє біженцям одержувати певну допомогу (грошові виплати й пенсії, одержання утворення, охорона здоров'я, відправлення релігійних культів, судовий захист і т.п.) від держави, що предоставили такий статус
На пострадянському просторі є сотні тисяч біженців, що стали жертвами гострих конфліктів у Нагорному Карабасі, Наддністрянщині, Таджикистані, Чечні, Абхазії. Держави СНД повинні активізувати й розширювати своє співробітництво в справі рішення проблем біженців як на двосторонньому, так і багатобічному рівні. На жаль, у рамках СНД таке співробітництво здійснюється незадовільним образом, незважаючи на те, що Угода СНД про допомогу біженцям і змушеним переселенцям 1993 р. перебуває в силі з 1994 р. (Україна в ньому не бере участь).
<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009 {original}

Еще по теме Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 1):

  1. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 2)
  2. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1)
  3. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
  4. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
  5. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
  6. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
  7. 48. Правовий статус біженців і переміщених осіб
  8. § 8. Міжнародний захист прав людини
  9. 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
  10. § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
  11. 44. Міжнародні органи із захисту прав людини
  12. 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
  13. 41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві
  14. 9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
  15. 100. Міжнародно-правовий захист жертв війни
  16. 45. Міжнародно-правовий статус населення
  17. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
  18. 61. Суть обов'язку адвоката "використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб"
  19. § 1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -