<<
>>

57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій

Як уже відзначалося, міжнародні організації ставляться до категорії вторинних або похідних суб"єктів міжнародного права. Їхньою головною відмінністю від первинних суб"єктів є відсутність суверенітету. Це у свою чергу означає, що права міжнародних організацій як суб"єктів міжнародного права відрізняються від прав держав - первинних суб"єктів міжнародного права й мають договірно-правову основу.
Приміром, на відміну від держав міжнародні організації не можуть бути стороною в справі, розглянутій Міжнародним Судом ООН; дипломатичні відносини между міжнародною організацією й державами-членами або іншими суб"єктами міжнародного права мають свої особливості; міжнародна відповідальність організацій відрізняється своєю специфікою в порівнянні з відповідальністю держав. У зв"язку із цим у міжнародному праві говорять про специфічну або функціональну правосуб"єктність міжнародної організації, обумовленою компетенцією даної організації, зафіксованої в її уставі. При здійсненні своєї діяльності міжнародна організація не може виходити за рамки правомочий, певних її установчими актами. Цим і визначається функціональний характер правосуб"єктності міжнародних організацій, на відміну від універсальної правосуб"єктності держав. Так, у ст. 104 Уставу ООН установлено: «Організація Об"єднаних Націй користується на території кожного зі своїх Членів такою правоздатністю, що може виявитися необхідної для виконання її функцій і досягнення її цілей».
Маючи міжнародну правосуб"єктність, міжнародна організація має право містити міжнародні договори з іншими суб"єктами міжнародного права. У зв"язку з ростом числа таких договорів в 1986 р. була укладена Віденська конвенція про право договорів між державами й міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, що паралельно зі статутними документами міжнародних організацій регулює їх договірне правотворчество.
Міжнародні організації мають право брати участь у дипломатичних відносинах з державами й іншими суб"єктами міжнародного права. Держави - члени організації аккредитуют при ній свої постійні представництва. У свою чергу організації можуть мати свої представництва в державах-членах, а також обмінюватися представниками з іншими міжнародними організаціями. Так, у Києві функціонують представництва ООН, ОБСЄ, ЄС і ін. Держави, що не входять у міжнародну організацію, можуть мати при ній своїх спостерігачів, як наприклад, Швейцарія й Ватикан ВООН.
У відповідності с міжнародним правом міжнародні організації і їхні посадові особи мають привілеї й иммунитетами переважно функціонального характеру. Положення про це втримуються в Конвенції про привілеї й иммунитетах ООН 1946 р., Конвенції про привілеї й иммунитетах спеціалізованих установ ООН 1947 р., Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. і др.
Міжнародні організації, будучи суб'єктами міжнародного права, несуть відповідальність відповідно до норм міжнародного права й можуть висувати претензії про відповідальність іншим суб'єктам у зв'язку зі збитком, заподіяним ними міжнародної організації
Для виконання своїх функцій міжнародна організація має право розпоряджатися фінансовими засобами, які надходять у неї в основному як внески держав-членів. Ці засоби повинні витрачатися тільки на досягнення цілей організації
Перебуваючи на території певної держави, міжнародні організації мають права юридичної особи й діють у цій якості відповідно до законодавства цієї держави. Вони мають право містити цивільно-правові договори, здобувати спонукуване й нерухоме майно, розпоряджатися їм, виступати позивачами й відповідачами всудах.
<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме 57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій:

  1. 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
  2. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
  3. 87. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  4. 73. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
  5. 55. Поняття й класифікація міжнародних організацій
  6. 56. Юридична природа міжнародних організацій
  7. 55. Поняття і види міжнародних організацій
  8. 54. Історія створення міжнародних організацій
  9. 58. Структура й правові основи діяльності міжнародних організацій
  10. 54. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -