54. Історія створення міжнародних організацій
трансформувалися в міжнародні міжурядові організації. Першими такими організаціями стали так звані міжнародні адміністративні союзи: Міжнародний союз для виміру землі (1864 р.); Всесвітній телеграфний союз (1865 р.); Всесвітній поштовий союз (1874 р.); Міжнародний комітет мір і ваг (1875 р.); Міжнародний союз для охорони промислової власності (1883 р.); Міжнародний союз для захисту літературної й художньої власності (1886 г.); Міжнародний союз залізничних товарних повідомлень (1890 р.) і др.
Міжнародні адміністративні союзи як міжурядові організації виконували важливі функції по координації й співробітництву держав-членів у певної, досить вузькій сфері їх взаємних інтересів. При цьому діяльність союзів носила неполітичний характер. Однак протиріччя, а часом і гострі конфлікти на міжнародній арені вимагали створення політичної міжнародної організації, головною метою якої була б підтримка міжнародного миру й безпеки. Проекти створення такої організації висувалися ще чеським королем Иржи Подебрадом в XV в., У. Пінному в XVII в., И. Кантом в XVIII в., В.Ф. Маліновським в XIX в. Але тільки пройшовши через жахи й страждання першої світової війни, людство усвідомило необхідність установи міжнародної політичної організації
Ліга Націй, створена в 1919 р., з'явилася першою політичною міжурядовою організацією. Статут (устав) цієї організації був прийнятий на Паризькій мирній конференції й був складовою частиною Версальського мирного договору 1919 р. Спочатку Статут Ліги Націй підписали 44 держави. США, не ратифікувавши Статут, не увійшли до числа членів Ліги Націй. У Статуті були визначені мети Ліги Націй: забезпечення миру й безпеки, співробітництва між державами-членами в питаннях роззброювання, мирного дозволу суперечок, гарантування їхнього суверенітету й незалежності. Рішення ж питання про порушення Статуту Ліги Націй і застосуванні санкцій в остаточному підсумку залишалося на розсуд кожного держави-члена
Ліга Націй складалася із трьох головних органів: Асамблеї, членами якої були всі держави - члени Ліги; Ради, що осуществляли виконавчі функції й включали 4 постійних членів (Великобританію, Францію, Італію і Японію) і 4 непостійних, що перемінялися щорічно; Секретаріату на чолі з Генеральним секретарем
В 1934 г. на прохання 34 держав СРСР вступив у Лігу Націй. В 1939 р. СРСР був виключений зі членів Ліги Націй за агресію проти Фінляндії. Якщо незначні кризи на Балканах і в Південній Америці вдавалося якось урегулювати за допомогою Ліги Націй, то проти серйозних конфліктів за участю Німеччини, Японії, Італії, СРСР ця організація виявилася неспроможна
1 вересня 1939 р. почалася сама кровопролитна бойня за всю історію людства - друга світова війна. Таким чином, Ліга Націй не виконала свого головного призначення. В 1940 р. де-факто, а в 1946 р. де-юре Ліга Націй припинила своє існування
Трагічний досвід другої світової війни показав з усією очевидністю необхідність витягти уроки з помилок Ліги Націй і на цій основі створити нову міжнародну політичну організацію для підтримки міцного міжнародного миру й безпеки. 24 жовтня 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй - нині сама авторитетна й впливова міжнародна організація, що поєднує 185 держав-членів (на 1 січня 1998 р.).
Паралельно з ООН була створена група міжурядових організацій, пов'язаних з ООН спеціальними угодами. Ці організації одержали назву «спеціалізовані установи ООН»: Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВІЗ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і др.
Період гострої конфронтації між США й СРСР і їхніми союзниками - холодна війна - був відзначений створенням військово-політичних блоків. Деякі з них продовжують існувати й зараз - Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейський союз (ЗЕС) і Тихоокеанський пакт безпеки (АНЗЮС), інші - Організація договору Південно-Східної Азії (СЕАТО), Організація Центрального договору (СЕНТО), Організація Варшавського Договору (ОВД) були розпущені
Період після другої світової війни був також ознаменований появою багатьох регіональних організацій і організацій економічного співробітництва. До перших варто віднести Організацію американських держав (ОАГ), Лігу арабських держав (ЛАГ), Організацію африканської єдності (ОАЕ), Рада Європи (РЄ), Організацію по безпеці й співробітництву в Європі (ОБСЄ) і ін. До другого виду ставляться Європейський союз (ЄС), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЕАСТ), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і др.
У зв'язку з поглибленням зв'язків між державами в політичної, економічній, соціальній, науково-технічній і іншій сферах росте необхідність створення нових міжнародних організацій і вдосконалювання діяльності вже існуючих. Ця необхідність також обумовлена складністю й характером вартих перед людством глобальних і регіональних проблем, рішення яких вимагає колективних зусиль членів міжнародного співтовариства. До початку 1980-х років уже функціонувало близько 500 міжнародних організацій у різних областях міждержавного співробітництва - політичної, економічної, по соціальних питаннях, з питань науки й культури, утворення й охорони здоров'я. Тому XX в. іменують століттям міжнародних організацій, чия роль у справі підтримки миру й безпеки, розвитку плідного різнобічного співробітництва неухильно зростає
Еще по теме 54. Історія створення міжнародних організацій:
- 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
- 54. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- 57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- 87. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
- 73. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
- 55. Поняття й класифікація міжнародних організацій
- 56. Юридична природа міжнародних організацій
- 55. Поняття і види міжнародних організацій
- 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- 58. Структура й правові основи діяльності міжнародних організацій
- Міжнародні конференції й міжнародні організації - Поняття й класифікація міжнародних організацій (Частина 1)
- Міжнародні конференції й міжнародні організації - Поняття й класифікація міжнародних організацій (Частина 2)
- § 1. Організація та веденнябухгалтерського обліку в господарських організаціях
- 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
-
Авторское право -
Адвокатура России -
Адвокатура Украины -
Административное право России и зарубежных стран -
Административное право Украины -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Бюджетная система -
Вексельное право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Гражданское право России -
Договорное право -
Жилищное право -
Земельное право -
Исполнительное производство -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Лесное право -
Международное право (шпаргалки) -
Международное публичное право -
Международное частное право -
Нотариат -
Оперативно-розыскная деятельность -
Правовая охрана животного мира (контрольные) -
Правоведение -
Правоохранительные органы -
Предпринимательское право -
Прокурорский надзор в России -
Прокурорский надзор в Украине -
Семейное право -
Судебная бухгалтерия Украины -
Судебная психиатрия -
Судебная экспертиза -
Теория государства и права -
Транспортное право -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право России -
Уголовное право Украины -
Уголовный процесс -
Финансовое право -
Хозяйственное право Украины -
Экологическое право (курсовые) -
Экологическое право (лекции) -
Экономические преступления -
Юридические лица -
-
Педагогика -
Cоциология -
Абитуриентам и школьникам -
БЖД -
Биология -
Горно-геологическая отрасль -
Гуманитарные науки -
Журналистика -
Искусство и искусствоведение -
История -
Культурология -
Медицина -
Наноматериалы и нанотехнологии -
Науки о Земле -
Политология -
Право -
Психология -
Публицистика -
Религиоведение -
Учебный процесс -
Физика -
Философия -
Эзотерика -
Экология -
Экономика -
Языки и языкознание -