Прокурор в позовній заяві повинен вказати:

а) в чиїх інтересах прокурор починає справу (повну назву установи, підприємства, організації);

б) які є дані про відповідача;

в) коротко, але доступно, ясно і точно викласти обставини справи (підстави позову);

г) докази, що підтверджують позовні вимоги;

д) закон, яким слід керуватись при вирішенні справи;

е) ціну позову і вказати осіб, що підлягають викликові у судове засідання.

Позови, пред'явлені прокурором, не оплачуються державним митом і звільнені від судових витрат.

Задовольняючи позов, державне мито і видатки по провадженню справи на підставі судового рішення стягуються з відповідної сторони пропорційно задоволеній частині позову в користь місцевого бюджету.

185

Отримавши позовну заяву, суддя може визнати попередню підготовку справи зайвою і призначити справу до слухання. Слід зазначити, що необхідність в проведенні попередньої перевірки справи значною мірою залежить від того, наскільки доброякісно і юридичне правильно підготовлений позовний матеріал. Якщо прокурор перевірив матеріал, що надійшов до нього, правильно обгрунтував позовні вимоги і подав досить переконливі докази, що підтверджують позов, немає необхідності в досудовій підготовці справи. У цих випадках не тільки скорочуються строки розгляду справ, але й гарантується задоволення позовів.

Якщо виникає необхідність забезпечення позову, тобто накласти арешт на належне відповідачу майно і те, що знаходиться у нього чи в сторонніх осіб, майно, то прокурор зобов'язаний поставити це запитання перед судом, який буде розглядати справу.

В юридичній літературі викладені різні погляди відносно участі прокурора у цивільному процесі і його процесуальне становище. Одні стверджувють, що прокурор у цивільному процесі виступає як сторона і є стороною, оскільки бере участь у розгляді справи, пред'являє суду докази, домагається визнання правильності своїх претензій. Згідно з іншою точкою зору прокурор у цивільному процесі є стороною в процесуальному значенні цього слова.

Прокурор не є суб'єктом спірного матеріального правовідно-шення, рішення суду не встановлюють для нього цивільних прав і цивільно-правових обов'язків.

Відмова прокурора від позову, пред'явленого в порядку, передбаченому законом, не є обов'язковою для закриття справи, оскільки особа, в інтересах якої пред'явлено позов, може самостійно захистити свої права як сторона (позивач); прокурор не може закінчити справу мировою угодою; до прокурора, що пред'явив позов, не можна пред'явити зустрічної позовної вимоги.

Прокурор не є представником сторони. Беручи участь у цивільному процесі, він не потребує повноважень сторони, керуючись у своїх висновках, поясненнях і діях тільки законом.

Процесуальне становище прокурора відрізняється від становища інших учасників процесу, зокрема від сторін. Закон надає прокурору право як розпочати справу, так і вступити в неї на будь-якій стадії процесу. Так, прокурор може внести касаційне чи окреме подання по справі, по якій раніше не брав участі. Крім того, він може брати участь у розгляді справи з ініціативи суду. Здійснюючи свої права і обов'язки, прокурор вчиняє ряд процесуальних дій, нехарактерних стороні.

186

Таким чином, обсяг процесуальних прав і обов'язків прокурора відрізняється від обсягу процесуальних прав і обов'язків сторони. Все це означає, що прокурор займає самостійне становище в процесі, що визначається завданнями І суттю прокурорського нагляду. Порушуючи цивільну справу, вступаючи в розпочату справу на будь-якій стадії процесу, прокурор завжди залишається представником держави; здійснюючи функції нагляду, він не усуває і не замінює сторони, які завжди беруть участь у цивільному процесі, навіть у процесі, розпочатому прокурором.

Таким чином, праві були ті працівники науки і практики, якими висловлена точка зору про те, що прокурор в цивільному процесі не є стороною.'

Для того, щоб прокурор міг виконати покладені на нього обов'язки і завдання в цивільному процесі, закон надає йому для цього широкі права, які проявляються на кожній із стадій процесу в певних процесуальних формах.

Вся діяльність прокурора в цивільному процесі незалежно від стадії процесу проходить в процесуальних формах, підпорядкована єдиній меті — охороні державних інтересів чи інтересів громадян.

Під процесуальними формами участі прокурора та осіб, які беруть участь у справі з метою захисту права та інтересів інших осіб, у цивільному процесі необхідно розуміти закріплену в законі правомочність їх впливу на розвиток цивільного провадження.

Залежно від останнього прокурор бере участь у двох формах: 1) у формі порушення справи; б) у формі вступу у порушену справу.

В основу визначення процесуальної форми участі прокурора в цивільному процесі нами покладений не зміст наглядних його завдань, пов'язаних з характером і завданнями стадій процесу, а ступінь активності в порушенні цивільного провадження по справі. Ми вважаємо, що форма участі прокурора в цивільному процесі залежить від порядку вступу його до процесу. В юридичній літературі про форми участі прокурора в цивільному процесі висловлені різні міркування. Деякі автори розглядають це питання не тільки у плані впливу прокурора на порушення процесу, але й характеру, змісту діяльності стосовно стадій процесу, підкреслюючи, що різні стадії викликають різні форми участі.

1 Див. Прокурорський нагляд по цивільних справах. Група авторів. М., 1989, с.20.

187

Деякі автори доводять, що процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі багато, зокрема: 1) порушення справи; 2) вступ у справу в суді першої інстанції; 3) необхідна участь за ухвалою суду; 4) внесення подання на рішення й ухвали суду, що не набули законної сили; 5) підтримання подання в суді другої інстанції; 6) подання висновку в суді другої інстанції по скаргах сторін; 7) подання протесту на рішення, ухвали, постанови суду, що набули законної сили; 8) подання вищестоящому прокурору з приводу принесення протесту на судові постанови, що набули законної сили; 9) участь в засіданні судово-наглядних органів; 10) порушення провадження про перегляд справ за нововиявленими обставинами.

Деякі автори називають такі форми участі прокурора в цивільному процесі: 1) пред'явлення і підтримання позову; 2) вступ у розпочатий процес у стадії судового розгляду для подання висновку; 3) перевірка судових рішень і ухвал, що не набули законної сили; 4) перевірка судових рішень і ухвал, що набули законної сили; 5) участь у суді другої інстанції; 6) діяльність у судово-наглядних органах; 7) участь у провадженні за нововиявленими обставинами.

Наведену класифікацію процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі не можна визнати досконалою. Якщо проаналізувати визначені форми участі прокурора у цивільному процесі, то всіх їх, у кожній стадії процесу можна звести до двох форм — порушення справи та вступ у порушену справу. Визначені численні форми є не що інше, як перелік процесуальних дій, що мають характерні ознаки стадій процесу (або є самі стадіями процесу), які викликають до життя одну з двох процесуальних форм участі прокурора в процесі.

Автори, по суті, розглядають процесуальні дії або стадії процесу як форму участі прокурора, тобто проводять аналогію між процесуальними діями, стадіями процесу і процесуальними формами, хоч це цілком самостійні цивільні процесуальні категорії, які пов'язані між собою, але нетотожні.

Але ж основним є те, що запропонована класифікація процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі суперечить закону, який визначає, що прокурор має право пред'явити позов або вступити у справу в будь-якій стадії процесу, тобто дві процесуальні форми — порушення процесу і вступ у порушену справу.

Порушення прокурором цивільного процесу в суді першої інстанції є засобом забезпечення законності і можливе з усіх категорій справ, що віднесені на розгляд цивільного судочин-

188

ства. Це можуть бути справи позовного, з адміністративно-правових відносин та окремого провадження.

<< | >>
Источник: Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вен-турі.,1998. — 336 с.. 1998

Еще по теме Прокурор в позовній заяві повинен вказати::

  1. 1. Назначение наказания в случаях явки с повинной,
  2. Психологические особенности деятельности прокурора в суде. Речь прокурора
  3. ПОВИННОСТИ И ОБЯЗАННОСТИ КОЛОНОВ ВО II в. ПАПИРУС ИЗ ГЕРМОПОЛИТАНСКОГО ОКРУГА. 128 г. н. э.
  4. Старший прокурор і прокурори відділу (відділення):
  5. Прокурор може просити:
  6. Порушення прокурором цивільного процесу в суді
  7. Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором,
  8. § 1. Прокурор
  9. Складання прокурором обвинувальних висновків
  10. Промова прокурора в суді
  11. Процесуальна правосуб'єктність прокурора
  12. 1. Прокурор.
  13. Полномочия прокурора
  14. 8. ПРОКУРОР В АРБИТРАЖНОМ ПРОЦЕССЕ
  15. § 4. Участие прокурора в арбитражном процессе
  16. Организация работы прокурора
  17. §3. Проблеми використання прокурором права на позов
  18. § 5. Психологические особенности деятельности прокурора в суде
  19. Рассмотрение документов прокурором
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -