Порушення прокурором цивільного процесу в суді

першої інстанції наступає тоді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав і охоронюваних законом інтересів громадян.

Закон не визначає, коли наступають такі обставини, а надає право прокурору встановити їх у кожному конкретному випадку з будь-яких спірних правовідносин.

Вони вирішуються, виходячи з обставин справи, характеру правопорушення, необхідності втручання органів прокуратури в справу і перенесення її на розгляд суду, враховуючи, наскільки фактично порушені права, що потребують захисту.

В інших випадках прокурор має роз'яснити особам наявність у них права на позов і у разі необхідності сприяти правосуддю, вступивши в процес. Порушення прокурором цивільного процесу в суді першої інстанції наступає внаслідок подання ним до суду відповідного процесуального документа. Коли це справа позовного провадження, то прокурор пред'являє позов, зовнішній прояв якого оформляється у позовній заяві. Коли це справа окремого провадження, то прокурор подає заяву або протест. Процесуальний документ, який є підставою для суду почати цивільне провадження, повинен мати письмову форму. Позовна заява за змістом пишеться так, щоб вона мала всі необхідні реквізити. Заява та протест мусять задовольняти вимоги врахування особливостей справ окремого провадження. Подані прокурором процесуальні документи на порушення процесу державним митом не обкладаються. До позовної заяви додаються письмові докази і копії позовних заяв відповідно до кількості відповідачів, а в необхідних випадках, за вимогою судді, — копії інших документів, доданих до матеріалів справи.

З прийняттям позовної заяви починається цивільний процес. Для того, щоб прокурор міг якнайкраще виконати свої завдання, законодавець надає йому широкі процесуальні права та покладає на нього процесуальні обов'язки. Він може заявляти різні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, заміну сторін органів державного управління, виклик на судові засідання додаткових свідків, призначення експертизи, проведення місцевого огляду, витребування письмових і речових доказів тощо.

Прокурор може просити суд про забезпечення доказів, позову, зміну способу забезпечення доказу і позову, розшук відповідача.

189

Прокурор мае право знати про день, час і місце проведення місцевого огляду, судового засідання по розгляду справи, знати прізвища осіб, склад і давати їм відводи. Він може змінювати предмет і підставу позову, збільшувати або зменшувати позовні вимоги. У судовому засіданні прокурор має право дати пояснення щодо позову, подавати докази та брати активну участь у їх дослідженні: висловлювати свої міркування з приводу клопотань осіб, що беруть участь у справі, робити висновки з усіх процесуальних питань, виступати у дебатах сторін і по розгляді справи.

Прокурор має право також знайомитися з протоколом судового засідання і подавати до нього свої зауваження. Коли прийняте судом рішення має недоліки, які можуть бути виправлені цим же судом, то прокурор може порушити процес про виправлення помилок і явних арифметичних помилок, про винесення додаткового рішення та про роз'яснення рішення.

Порушення прокурором процесу можливе і в суді другої інстанції. Суд, який розглядає справу по суті, повинен установити об'єктивну істину в спірних правовідносинах, з'ясувати справжні права й обов'язки сторін і третіх осіб і на підставі закону вирішити спір, постановляючи про це рішення.

Іноді судові рішення не відповідають цим вимогам, приймаються з порушенням норм матеріального і процесуального права, з використанням недоброякісного доказового матеріалу, нез'я-суванням всіх істотних обставин справи.

Такі рішення, якщо вони не набули законної сили, переглядаються в стадії касаційного оскарження, шляхом внесення касаційного подання до суду другої інстанції.

Щоб розпочалося касаційне провадження, необхідно, щоб правомочні особи порушили процес у суді другої інстанції. Правом порушення процесу в касаційному суді наділений і прокурор незалежно від того, брав він участь у суді першої інстанції чи ні та в якій процесуальній формі.

Для того, щоб був порушений касаційний процес, прокурор повинен виконати певну процесуальну дію, подати до суду відповідний процесуальний документ, який іменується касаційним поданням.

Порушуючи касаційне провадження з перевірки рішень і ухвал суду, прокурор виконує обов'язок щодо усунення порушень закону. І хоч такі дії спрямовані стосовно конкретної справи, вони є засобом запобігання повторення судовими органами подібних порушень.

190

Касаційне подання за формою є письмовим і за змістом мусить відповідати вимогам процесуального закону. Воно повинно бути підписане прокурором і подане з копіями відповідно до кількості осіб, що брали участь у справі, через суд першої інстанції, який вирішив справу, протягом десяти днів з наступного дня після оголошення рішення суду.

У стадії касаційного оскарження прокурор має право заявляти клопотання, подавати додатково докази. Він має право бути повідомленим про день, час, місце засідання касаційного суду, брати активну участь у дослідженні судом матеріалів справи: задавати питання особам, які беруть участь у справі, робити висновки з усіх процесуальних питань, що виникають під час касаційного провадження, та давати висновок з суті обставин справи і рішення суду, яке переглядається касаційною інстанцією.

Порушення процесу прокурором можливе в стадії перегляду у порядку судового нагляду рішень, ухвал, постанов суду, що набули законної сили.

Враховуючи, що перегляд судових рішень, що набули законної сили, не є звичайним методом виправлення допущених судом помилок, цивільно-процесуальне законодавство не всім прокурорам надало право порушувати провадження у цій стадії процес у. Тільки Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них військові прокурори наділені таким правом. Прокурори районів та міст і прирівняні до них прокурори таким правом не користуються, але вони мають право витребовувати від відповідних судів цивільну справу, і коли по ній будуть встановлені істотні підстави для подання протесту в порядку нагляду, то вони звертаються з поданням до вищестоящого прокурора, який має такі права.

Для порушення провадження в порядку нагляду прокурор подає до відповідної судової інстанції протест. Чинне цивільно-процесуальне законодавство не регулює питання форми і змісту протесту, але цілком зрозуміло, що за формою він повинен бути письмовим, а за змістом — відповідати вимогам, що ставляться до подань, які подаються в касаційному порядку. Прокурор, який подає протест у порядку нагляду, зобов'язаний додати до нього копії протесту відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Прокурор може порушити цивільний процес про перегляд судових рішень, ухвал, постанов, що набули законної сили, за

191

нововиявленими обставинами. Прокурор має право на повідомлення його про час розгляду подання, знати склад суду, давати відводи, заявляти клопотання, брати активну участь у дослідженні всіх матеріалів по справі, пояснити суть свого подання, робити висновки з процесуальних питань та висновок по суті справи.

Вступаючи в стадію перегляду судових рішень, ухвал, постанов, що набули законної сили, за нововиявленими обставинами, прокурор також робить висновок з усіх процесуальних питань та по суті розгляду заяви про перегляд.

Незалежно від форми участі і стадії процесу прокурор вступає у цивільні відносини з судом, тому що цього вимагають охорона інтересів держави чи прав і інтересів громадян.

Вирішення питання про визначення цивільно-процесуальної правосуб'єктності прокурора має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Воно сприяє розкриттю завдань і функцій прокурора в цивільному процесі та поліпшенню його діяльності.

Автор розділяє позицію тих вчених, які твердять, що незалежно від форми участі прокурора в цивільному процесі він є самостійним суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин, завжди є представником держави. У цивільному процесі він є сам собою і його процесуальну правосуб'єктність можна визначити тільки як самостійної особи, що бере участь у справі, назва якій — прокурор у цивільному процесі.

Це підтверджується численними нормами цивільного процесуального законодавства, що врегульовує участь прокурора у процесі.

Прокурор не є представником сторони, він у процесі діє без повноважень від неї, керуючись тільки законом.

<< | >>
Источник: Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вен-турі.,1998. — 336 с.. 1998

Еще по теме Порушення прокурором цивільного процесу в суді:

  1. §1. Проблеми представництва прокурора в суді
  2. 2. Порушення справи у господарському суді.
  3. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
  4. Тема 15. Порушення цивільної справи в суді
  5. Промова прокурора в суді
  6. 2.2.4. Актуальні проблеми підтримання прокурором державного обвинувачення в суді
  7. 4. Провадження і стадії цивільного процесу.
  8. §2. Психологічна характеристика цивільного процесу
  9. §2. Психологічна характеристика цивільного процесу
  10. 70. Фіксування цивільного процесу.
  11. 36. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.
  12. 67. Судовий розгляд цивільної справи як стадія цивільного процесу.
  13. 42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
  14. Прокурор в стадії порушення кримінальної справи
  15. §2. Проблеми реалізації окремих функцій загального нагляду через представництво прокурором в суді інтересів держави і громадян
  16. Тема 6. Участь прокурора у цивільному процесі
  17. 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
  18. 63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
  19. 26. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -