§2. Історія розвитку і становлення функцій прокуратури

Прокурор (від лат. procyrator — завідуючий, управляючий, піклувальник) — офіційна посадова особа органів прокуратури. У Стародавньому Римі — управляючий майном, маєтком тощо. Ними були улюблені раби імператора.

Посада прокурора як державного чиновника запроваджувалась із введенням Ав-густовської Конституції. Це був, власне, слуга імператора з представницькою владою, і особливу роль вони відігравали при зборі податків, управлінні імператорським маєтком тощо. Пізніше прокурор став представником у суді за призначенням свого довірителя.

Засновником королівської прокуратури визнається французький король Філіп IV Красивий, бо при ньому у 1302 році вперше було визначено законом Положення Королівських прокурорів в судах. У кінці XVII ст. прокуратура склалася як могутня державна установа, очолювана прокурором. В основному посади прокурорів продавалися з правом спадкоємництва. Прокурори передусім захищали інтереси корони.

При пануванні розшукового процесу роль прокурора зводилась до порушення розслідування та нагляду за діяльністю суддів. Прокурор був посередником між судом і королівською владою.

Із Франції інститут прокуратури був запозичений Німеччиною, Англією, 'Шотландією та іншими державами.

21

У Росії за Петра 1 прообразом прокурорів стали фіскали, шо нагадували недосконалу посаду західних прокурорів. Фіскали не виправдали себе і були замінені на прокурорів, вони відігравали роль «ока» імператора і стряпчих у справах державних.

Походження російської прокуратури датується ерою Петра Великого, який у 1722 році прийняв французьку модель прокуратури для того, щоб мати ефективний контрольний орган, «око государево», який наглядав би за центральними та місцевими адміністративними органами1.

Прокурор підпорядковувався безпосередньо Імператору і зобов'язаний був наглядати за діяльністю Сенату та Колегій, «щоб не порушувалась воля його величності». Прокуратура такого типу якнайкраще відповідала ідеям і вимогам самодержавного царату, його експансивній і жорстокій політиці2.

У 1864 році було проведено ряд реформ, які певною мірою демократизували Росію того часу. Звичайно, притерпіли зміни й органи прокуратури. За основу було взято знову ж французьку модель, але вже з середини XIX століття, згідно з якою прокуратура була позбавлена функції тотального нагляду, в її компетенцію входили лише процесуальні функції. Цей заклад вважався одним із символів царату і був відмінений у 1918 році3.

Радянська прокуратура була заснована в 1922 році і означала повернення до старих традицій, які існували в Російській імперії до 1864 року. Функції нагляду за виконанням законів поза сферою кримінального права було поновлено. Це загальний нагляд за діяльністю виконавчих органів, місцевих Рад, судів, підприємств, громадських організацій, службовців тощо. Мета цієї функції — забезпечення нагляду за виконанням законів у всій державі.

З падінням у лютому 1917 року монархії в Росії на Україні активізувався рух за територіальну автономію з державною українською мовою. У Києві 17 березня 1917 року на зборах представників українських громадських організацій була заснована

<< | >>
Источник: Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вен-турі.,1998. — 336 с.. 1998

Еще по теме §2. Історія розвитку і становлення функцій прокуратури:

  1. 5. Історія розвитку земельного права.
  2. § 2. Історія розвитку юридичної психології2
  3. § 2. Історія розвитку юридичної психології10
  4. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
  5. ГЛАВА II. СУТЬ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ
  6. Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД
  7. 2.2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ
  8. I.6. КОМПЬЮТЕРИЗАЦИЯ ОРГАНОВ ПРОКУРАТУРЫ? I.6.1. Общая характеристика информационного обеспечения деятельности прокуратуры.
  9. I.6. КОМПЬЮТЕРИЗАЦИЯ ОРГАНОВ ПРОКУРАТУРЫ? I.6.1. Общая характеристика информационного обеспечения деятельности прокуратуры.
  10. I.6. КОМПЬЮТЕРИЗАЦИЯ ОРГАНОВ ПРОКУРАТУРЫ? I.6.1. Общая характеристика информационного обеспечения деятельности прокуратуры.
  11. I.1. СТРУКТУРА И ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОКУРАТУРЫ * I.1.1. Система органов и учреждений прокуратуры и ее организационная структура.
  12. функцій контролю
  13. Мельникова Г.З.. Історія виникнення «Ощадбанків», 2009
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -