<<
>>

§ 6. Встановлення групової належності – частковий метод науки криміналістики

Встановлення групової належності – це часткова криміналістична теорія, практична реалізація якої в судово-слідчій практиці дозволяє встановлювати схожість об'єктів і на цій основі відносити їх до класу, виду, роду чи групи.

Встановлення родової (групової) належності було запропоноване М. В. Терзієвим як самостійний процес дослідження поряд з ідентифікацією. Суть цього процесу він зводив до того, що досліджуваний об'єкт слід відносити до певного класу, за його встановленим родом чи видом. Звідси встановлення групової належності іноді називають класифікаційним дослідженням; матеріальний предмет, який має сталу зовнішню форму, наприклад, ніж, відносять до класу холодної зброї, коли визначають його вид (ніж туристський, побутовий або фінський).

Аналогічний процес встановлення групової належності невідомих речовин, які не мають стійкої зовнішньої форми,– сипких, рідких та газоподібних, коли властивості невідомої речовини порівнюються з властивостями речовини відомого виду, роду, класу або групи. На основі схожості порівнюваних властивостей речовин, які не мають сталої зовнішньої форми,– сипких, рідких та газоподібних, коли властивості невідомої речовини порівнюються з властивостями речовини відомого виду, роду, класу або групи. На основі схожості порівнюваних властивостей речовин, що не мають сталої зовнішньої форми, робиться висновок про віднесення їх до конкретної класифікаційної групи. Наприклад, знайдений у злочинця невідомий порошок є гексохлораном і відноситься до класу отруйних речовин.

Таким чином, в основі процедури встановлення групової належності лежить той чи інший метод порівняння ознак та властивостей об'єкта з матеріальними відображеннями їх на іншому об'єкті-носії відображень, при цьому процес дослідження закінчується встановленням не тотожності, а групової належності. Внаслідок цього за аналогією з відомими поняттями "ідентифікція" та "класифікація", суттю яких є порівняння, процес встановлення групової належності доцільно називати групофікацією.

<< | >>
Источник: Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с.. 1997

Еще по теме § 6. Встановлення групової належності – частковий метод науки криміналістики:

  1. § 4. Класифікація методів науки криміналістики.
  2. § 2. Криміналістична ідентифікація – частковий метод науки криміналістики
  3. § 6. Встановлення групової належності – частковий метод науки криміналістики
  4. Групофікація як самостійний метод дослідження
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -