<<
>>

§ 4. Сучасні технічні можливості інструментального розпізнання і дослідження слідів пам'яті

Нервова система людини відображає зовнішній світ, створюючи при цьому внутрішню модель зовнішнього середовища. Виявити контур такої моделі (сліду пам'яті) при сучасному рівні розвитку науки і техніки можливо двома шляхами: а) безпосереднє зондування кори головного мозку – вживлення електродів.

Але, зрозуміло, що цей метод для криміналістики не придатний. Він використовується у психіатричній практиці; б) опосередковане спостереження і дослідження зовнішніх проявів людини, які пов’язані з наявністю сліду пам'яті.

Фундаментальні праці І. М. Сеченова, І. П. Павлова, О. Р. Лурія, Є. Л. Носенко, Н. П. Бехтерєвої, С. Д. Смирнова та багато інших допомогли встановити, що внутрішнє відображення (слід пам'яті, мислений образ) поєднане із зовнішнім емоційним проявом суб'єкта. Доведено, що емоції уже повно інформують про внутрішнє переживання індивіда, вони дають певне забарвлення предметно-практичної діяльності і є найпростішою формою відображення, що зв'язана з потребами людини та діями навколишнього середовища. Емоція породжується безпосередньо через сприйняття, тому в одній і тій самій ситуації різні люди, залежно від своєї емоційної сфери, поводять себе по-різному. Все це свідчить, що зовнішнє відображення зв'язане з внутрішнім і, його проявом зовні. Свого часу К. Прибрам зауважував що "образ – це відображення всередині організму його оточення, проте як акт поведінки – це відображення в оточуючому середовищі того, що є всередині організму". Тому, щоб виявити слід пам`яті, потрібно інструментальними засобами об'єктивно фіксувати реакції поведінки людини, суть яких – відображення сліду пам'яті.

Усна мова людини – це зовнішнє відображення внутрішнього образу, що колись був сприйнятий суб'єктом. Тому добровільне розкриття суб'єктивного образу свідком під час допиту є найбільш спрощеним шляхом до виявлення сліду пам'яті та встановлення його семантики. Разом з тим фізіологами, акустиками, психологами та лінгвістами було доведено, що мова людини несе емоційне навантаження, яка корелюється з наявністю внутрішнього відображення – слідами пам'яті.

Усну мову можна фіксувати та досліджувати фізичними методами і таким чином одержувати кількісну інформацію про наявність сліду пам'яті.

Г. Омом та Г. Гельмгольцем була відкрита складна структура мовного сигналу, що дало можливість використовувати математичний апарат для розв'язання питань, пов'язаних з аналізом і синтезом мовних сигналів, встановлювання співвідношення між фізичними вимірами параметрів усної мови та її суб'єктивним сприйняттям. З цією метою були застосовані динамічні спектрографи, котрі дозволяли спостерігати і досліджувати "видиму мову". Динамічна спектрографія є загальновизнаним інструментом дослідження усної мови. Згодом виникли сонографи – прилади для аналізу відрізків мови до 2,4 сек. Однак технічні недоробки динамічних спектрографів не дали цій методиці значно поширитись. Методика, що була запропонована В. О. Снєтковим, О. О. Ложкевичем, В. Л. Шаршунським, з використанням графічних ознак сонограм "видимої мови", довго використовувалась при криміналістичному дослідженні матеріалів звукозапису.

Спектральний опис інформативних ознак мови не єдиний підхід дослідження мови. Останнім часом широко використовуються методи виділення акустичних параметрів з мовної хвилі, або обмеженого (клепірованого) за рівнем сигналу. Найбільш інформативними є часові співвідношення в мовному сигналі. Останні праці Г. Фанта, Д. Маркела, А. Грея довели, що часові характеристики мовних сигналів є стійкими і не залежать від зовнішніх змін. Розроблена (Ю. Ф. Жаріковим, С. П. Мохнєвим) методика ідентифікації людини за параметрами спектральних переходів на сьогодні виявилась найбільш практичною та перспективною для дослідження мовної інформації, маючи при цьому на меті як її ідентифікацію, так і діагностику. Для її реалізації було створено вимірювально-обчислювальний комплекс (мал. 38) і програмне забезпечення.

Таким чином, сучасні інструментальні засоби для дослідження мови людини дозволяють найбільш об'єктивно і безконтактно діагностувати сліди пам'яті, а шляхом проведення фонетичної експертизи (Громовенко Л. І., Жаріков Ю. Ф., Тимошенко П. Ю., 1988 р.) проводити розшук об'єктів, що сховав злочинець.

<< | >>
Источник: Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с.. 1997

Еще по теме § 4. Сучасні технічні можливості інструментального розпізнання і дослідження слідів пам'яті:

  1. § 5. Деякі прийоми інструментального дослідження слідів пам'яті, що використовуються в оперативно-розшуковій та слідчій практиці
  2. § 3. Виявлення та фіксація слідів пам`яті
  3. § 2. Джерела слідів пам`яті та їхня характеристика
  4. § 1. Поняття слідів пам`яті, їх властивості і механізм утворення
  5. § 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
  6. Глава 15. Сліди пам’яті людини (ідеальні відображення)
  7. § 3. Методи і технічні засоби виявлення і фіксації слідів рук і ніг
  8. § 6. Прийоми дослідження слідів динамічних властивостей-навичок для отримання криміналістичної інформації
  9. § 4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів
  10. § 4. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
  11. § 5. Можливості судово-балістичної експертизи
  12. § 5. Сучасні концепції праворозуміння
  13. 4. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації
  14. § 4. Технічні засоби профілактики
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -