<<
>>

Групофікація як самостійний метод дослідження

застосовується для дослідження сипких, рідких та газоподібних об'єктів, щодо яких встановлення тотожності за допомогою криміналістичної ідентифікації неможливо, оскільки ці об'єкти не мають сталої зовнішньої форми.

Розглянемо це на прикладі.

З колгоспного складу викрали кілька мішків пшениці. У підозрюваного виявлено два мішки пшениці. Експерт, порівнюючи зразки пшениці з колгоспного складу із зразками вилученими у підозрюваного, встановив, що обидва зразки належать до одного сорту і виду, одного року врожаю, мають однакову схожість, засміченість тощо. На основі збіжних властивостей він дійшов висновку, що порівнювальні зразки однакові і відносяться до сорту пшениці "Миронівська 808", тобто встановив клас (злакові), рід (пшениця) та вид "Миронівська 808". Дослідження зразків зерна можна було б продовжити і встановити ще декілька збіжних властивостей, розроблених методикою судово-біологічної експертизи, тобто досягти трохи більшої схожості, але не тотожності. Оскільки пшениця, вилучена у підозрюваного, і зерно з колгоспного складу після розділу на частини утворили два нових конкретних об'єкта, кожний з яких тотожний тільки сам собі.

Аналогічним є процес дослідження рідких та газоподібних речовин. Скажімо встановлення групової належності крові за двома плямами, визначення сорту вина дегустатором тощо. Тут встановлюється не конкретна порція речовини, а тільки чи належить вона до певного виду, роду, класу, раніше відомому і визначеному сукупністю властивостей та ознак.

Тому встановлення групової належності сипких, рідких та газоподібних об'єктів – це процес групофікації, який являє собою самостійний частковий метод науки криміналістики.

Встановлення групової належності об'єктів, котрі мають сталу зовнішню форму, є процесом криміналістичної ідентифікації, яка закінчується її першою стадією. Така двоєдина інтерпретація групофікації уявляється найбільш обгрунтованою і такою, що відповідає логіці пізнання взагалі.

Поняття встановлення джерела походження.

Поняття "джерело походження" і методика його встановлення були запропоновані В. С. Мітрічевим. Джерело походження він інтерпретував дуже широко, маючи на увазі будь-яке матеріальне тіло, яке внаслідок певних причин може відтворювати інші об'єкти, котрі відображають ознаки і властивості джерела. Звідси в науковій літературі розрізняють три види джерела походження: 1) конкретний предмет; 2) сукупність конкретних предметів і 3) визначена маса речовини. Причиною утворення предметів, які походять від одного джерела, є взаємодія у процесі життєдіяльності або у разі злочину.

Джерело як конкретний предмет, який має сталу зовнішню форму, відображає свої ознаки шляхом копіювання та ділення цілого на частини. В трасологічному плані це слідоутворюючий об'єкт.

Джерело як сукупність конкретних предметів є обмеженою масою однорідних або однотипних предметів, приміром, ящик цвяхів, коробка скріпок, пачка грошових асигнацій тощо. Якщо під час злочину такі сукупності предметів виявляються розосередженими, то, порівнюючи їх між собою і встановивши однакові ознаки, роблять висновок, що всі вони походять з одного джерела, допустимо, з конкретного ящика цвяхів, що був у підозрюваного. При цьому ознаки загального джерела є випадкові утворення – ознаки, що виникли внаслідок експлуатації і сумісного зберігання однакових предметів, або їх виробництва на одному і тому ж верстаті, устаткуванні, а також однакові властивості матеріалу, який використовувався для їх виготовлення.

Джерело як визначена маса речовини – це сипкі, рідкі та газоподібні речовини, які при діленні на частини утворюють конкретні порції зерна, піску, муки, рідини, котрі відображають властивості цілого, іншими словами джерела походження. Джерелом походження плям крові, залишених на одязі жертви або предметах обстановки є людина; порція масла з картера конкретної автомашини є джерелом походження крапель масла на стоянці автомашини; грунт з місця події є джерелом походження часток грунту на взутті та одязі підозрюваного.

Проведений аналіз поняття джерела загального походження свідчить, що джерело – це раніше існувавший ототожнюваний об'єкт, а розрізнені предмети (частки) – не інакше як ототожнюючі об'єкти, яких може бути скільки завгодно. Якщо джерелом вважати конкретний верстат, устаткування, на якому виробляються однорідні предмети (гудзики, скріпки, формоване взуття тощо), то верстат – це об'єкт, який підлягає ідентифікації, а продукція, яка виробляється на ньому, є ідентифікуючим об'єктом. Тому встанолення загального джерела походження відносно предметів із сталою зовнішньою формою – це ідентифікація, а щодо сипких, рідких та газоподібних речовин – групофікація.

<< | >>
Источник: Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с.. 1997

Еще по теме Групофікація як самостійний метод дослідження:

  1. § 6. Встановлення групової належності – частковий метод науки криміналістики
  2. Групофікація як стадія ідентифікації
  3. Групофікація як самостійний метод дослідження
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -