§ 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.


Підзаконний нормативний акт центральних органів
держави. Інститут контрасигнації
Підзаконний нормативно-правовий акт — акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.
Підзаконність нормативно-правових актів не означає їх меншої юридичної обов'язковості.
Вони мають необхідну юридичну чинність. Правда, їх юридична чинність не має такої ж загальності та верховенства, як це властиво законам. Проте вони посідають важливе місце в усій системі нормативного регулювання, оскільки забезпечують виконання законів шляхом конкретизованого нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин.
Підзаконні нормативні акти різняться за юридичною чинністю. Юридична чинність підзаконних нормативних актів залежить від становища органів держави, які видають ці акти, їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Акт нижчої державної інстанції повинен знаходитися не лише «під законом», а й «під» нормативними актами усіх вищих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акти Міністерства освіти повинні відповідати не лише Закону про освіту, а й нормативним документам Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів.


335
Залежно від характеру норм, що приймаються (первинних чи повторних), підзаконні нормативні акти центральних державних органів можна поділити на дві категорії (групи): Такі, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання
(можуть видаватися безпосередньо на основі конституції, у цьому аспекті вони близькі до законів) Такі, що містять вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання (відомчі акти) Підзаконні нормативні акти, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання: — укази і розпорядження Президента України,
видані в межах його компетенції і обов'язкові до виконання на території України (ст. 106 Конституції України) — акти (постанови) Верховної Ради України нормативного характеру. Як правило, це постанови про порядок введення в дію того чи іншого закону — акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України,
видані в межах його компетенції. Ці постанови є самостійними загальними актами управління, поширюються на всю територію країни і, відповідно до закону (за галузями, групами галузей тощо), можуть поширюватися на все населення (ст. 1 1 7 Конституції України) • набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування, якщо інше не визначено самими указами і розпорядженнями, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні • набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування , якщо інше не визначено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні 1) не визначають прав і обов'язків громадян • набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачений у самих актах; 2) визначають права і обов'язки громадян • набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях

336
Звернемо увагу на поняття інституту контрасигнації.
Укази і розпорядження президента мають підзаконний характер і скріплюються, як правило, підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт і його виконання.
Скріплення підписом правового акта називається контрасигнацією (контрасигнатурою, контрасигнуванням) — від лат. contra— проти + siqnare— підписувати; йому відповідають: countersign (англ.), contresiqner (франц.). Контрасигнація — правовий інститут, сутність якого полягає в тому, що особа (прем'єр-міністр або міністр), яка скріпила своїм ім'ям акт глави держави, бере на себе політичну і юридичну відповідальність за цей акт, а глава держави персональної відповідальності не має. Наявність інституту контрасигнації свідчить про те, що президент має певну залежність від уряду, а останній — політичну відповідальність перед парламентом.
Застосування інституту контрасигнації можливе:
а) щодо кола правових актів глави держави, чітко позначеного конституцією (і законами);
б) лише офіційними особами, визначеними конституцією. Наприклад, ст. 6 Закону про Конституційний Суд України визначає, що призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої «видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України і Міністра юстиції України». У наведеному прикладі йдеться про участь трьох посадових осіб в ухваленні рішення з даного питання — про процедуру спільного підписання акта, яке надає йому юридичної чинності, і про поділ відповідальності між ними. Незастосування інституту контрасигнації відносно певного виду актів глави держави можна розглядати і як ознаку ширших його повноважень, і як презумпцію покладання на нього особистої юридичної і політичної відповідальності за видання актів на підставі здійснення главою держави своїх самостійних повноважень.


337
<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права. 2001

Еще по теме § 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.:

  1. § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
  2. 20. Понятие нормативно-правового акта.
  3. § 9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
  4. § 8. Дія нормативно-правового акта в часі
  5. Каковы отличительные признаки нормативного и ненормативного правового акта?
  6. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
  7. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
  8. §1. Понятие к юридическое значение правового акта управления (административного акта)
  9. 1. Официальное опубликование и вступление нормативного акта в силу
  10. § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
  11. § 4. ПОНЯТИЕ И ПРИЗНАКИ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА
  12. СОЦИАЛЬНО-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АКТА ОТКАЗА ОТ ОБВИНЕНИЯ
  13. § 3. Види нормативно-правових актів
  14. 4. Нормативные правовые акты
  15. ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРИРОДА АКТА ОТКАЗА ОТ ОБВИНЕНИЯ И ЕГО ПРАВОВЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
  16. 13.2. Рассмотрение дел об оспаривании нормативных правовых актов
  17. 2.5. Действие нормативно-правовых актов
  18. § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -