<<
>>

§ 8. Дія нормативно-правового акта в часі


Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:
1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юридичну чинність;
2) у просторі, на який поширюється дія закону;
3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки.
Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону.
Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юридичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухвалення, тобто підписання закону.
Закони починають діяти:
1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України);
2. З моменту опублікування;
3. З часу, який позначено в самому законі;
4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. В Україні, як правило, початок дії закону визначається у спеціальній постанові Верховної Ради про порядок його введення в дію: із дня опублікування або з моменту настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.). Наприклад, разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 р. «Про державну таємницю» була опублікована Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державну таємницю», де сказано, що він вступає в дію з дня опублікування;
5. Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України;
6. Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.
За всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування.
Відповідно до Конституції України 1996 р. закони, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними (ст. 57).



330
Вступ закону в дію відбувається відповідно до трьох принципів:
• негайна дія |
— коли закон із дня вступу в дію поширюється на усі випадки лише «уперед»; усе, що передувало дню вступу закону в дію, під нього не підпадає;
зворотна дія (зворотна сила) закону
— коли закон поширюється на всі випадки і «уперед» і «назад», тобто і на випадки, що відбувалися раніш, у минулому, до введення закону в дію.
Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Вони можуть розраховувати на майбутні закони в конкретних вчинках сьогоднішнього дня. Тому нові закони не повинні поширюватися на старі життєві ситуації: це викликало б хаос у суспільстві.
Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:
а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;
б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.
Це правило має гуманістичну спрямованість. Воно зафіксоване в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. Воно повинне бути відтворене в кримінальних кодексах країн, які підписали цей міжнародний документ. У ст. 15 цього пакту, зокрема, говориться: «...не може призначатися важче покарання, ніж те, що підлягало застосуванню в момент вчинення кримінального злочину. Якщо після вчинення злочину законом встановлюється легше покарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця».
Відповідно до Міжнародного пакту 1966 р. у ст. 58 Конституції України 1996 р. закріплено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на момент їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення»;


331
• переживання закону І
• коли закон, що втратив юридичної чинності, за спеціальною вказівкою нового акта (закону) повинен продовжувати діяти з окремих питань. Наприклад, після розпаду СРСР Верховною Радою України 12 вересня 1991 ухвалена постанова про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України, за умови, що ці загальносоюзні акти не суперечать Конституції і законам України.
Закони втрачають дію:
• після закінчення строку, на який вони були ухвалені;
• у разі зміни обставин, на які вони були розраховані;
• у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним актом (в Україні закон може бути скасований рішенням Конституційного Суду у разі визнання його невідповідності Конституції України);
• у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.
<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права. 2001

Еще по теме § 8. Дія нормативно-правового акта в часі:

  1. § 9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
  2. §10. Дія прецедентно'! норми в часі та просторі
  3. § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
  4. 20. Понятие нормативно-правового акта.
  5. § 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
  6. Каковы отличительные признаки нормативного и ненормативного правового акта?
  7. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
  8. §1. Понятие к юридическое значение правового акта управления (административного акта)
  9. 1. Официальное опубликование и вступление нормативного акта в силу
  10. § 4. ПОНЯТИЕ И ПРИЗНАКИ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА
  11. СОЦИАЛЬНО-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АКТА ОТКАЗА ОТ ОБВИНЕНИЯ
  12. § 3. Види нормативно-правових актів
  13. 4. Нормативные правовые акты
  14. ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРИРОДА АКТА ОТКАЗА ОТ ОБВИНЕНИЯ И ЕГО ПРАВОВЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
  15. 13.2. Рассмотрение дел об оспаривании нормативных правовых актов
  16. 2.5. Действие нормативно-правовых актов
  17. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
  18. § 5. Нормативно-правовые акты Российской Федерации
  19. § 8. Систематизация нормативно-правовых актов
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -