1.Об’єкти обліку в складі доходів і витрат банку

Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку.
Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).
Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигід, пов'язаних із збільшенням активів або із зменшенням зобов'язань, і таке зростання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу або зменшення зобов'язання.
Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);
Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних із зменшенням активів або зі збільшенням зобов'язань, що може бути вірогідно визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відповідності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати.
Різниця між доходами і витратами банку становить фінансовий результат його діяльності: якщо доходи перевищують витрати — прибуток, якщо витрати перевищують доходи — збиток.
Прибуток — це збільшення власного капіталу в результаті фінансово-господарської діяльності, крім внесків засновників у капітал.
Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінансово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу.
Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної інвестиційної та фінансової діяльності
Операційна або звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок неї. У складі звичайної діяльності виділяють основну діяльність (наприклад, проведення кредитних, депозитних операцій) та інші операції (купівля-продаж основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо). У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває, та діяльність, що припиняється. Надзвичайними подіями є операції, які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.
У результаті операційної діяльності банку виникають такі доходи і витрати:
1. Процентні доходи і витрати (відповідно 60 і 70 розділи Плану рахунків).
2. Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків).
3. Прибутки (збитки) від торговельних операцій ( розділ 62 “Результат від торговельних операцій” Плану рахунків).
4. Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків).
5. Дохід у вигляді дивідендів (630 “Дохід у вигляді дивідендів”)
6. Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану рахунків).
7. Витрати на формування спеціальних резервів банку (розділ 77 “Відрахування в резерви” Плану рахунків).
8. Доходи від повернення раніше списаних активів ( розділ 67“Повернення списаних активів” Плану рахунків).
9. Податок на прибуток (79 розділ Плану рахунків).
Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:
доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);
доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;
доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).
Комісійні доходи і витрати (далі — комісії) — операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованою.
Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов’язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:
а) комісії, що є невід’ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:
комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов’язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;
комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;
комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов’язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.
Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов’язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включають:
комісії за оцінку фінансового стану позичальника;
комісії за оцінку гарантій, застав;
комісії за обговорення умов інструменту;
комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.
Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід’ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено.
Якщо строк наданого зобов’язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов’язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).
Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;
б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами). До них належать:
комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;
комісії за обслуговування кредитної заборгованості;
комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов’язання;
комісії за управління інвестицією тощо;
в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.
Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:
від реалізації фінансових інвестицій;
від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
від результату переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів)..
Інші операційні доходи і витрати — доходи і витрати від операцій, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:
доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);
витрати за послуги аудиту;
витрати на інкасацію;
неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.
Дохід у вигляді дивідендів — дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком
Загальні адміністративні витрати — операційні витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов’язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо); витрати на зв’язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.
Витрати на формування спеціальних резервів банку — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.
Доходи від повернення раніше списаних активів — кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отриманняПодаток на прибуток — операційні витрати банку, пов’язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів.
За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:
доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення)
інвестицій в асоційовані компанії;
доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення)
інвестицій у дочірні установи;
доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.
За результатами операцій, пов’язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:
доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;
доходи (витрати) за субординованим боргом;
дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;
доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.
Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності “Звіт про фінансові результати”.
Чистий прибуток банку, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів. Суму чистого прибутку, що залишається для розвитку банківського бізнесу, називають нерозподіленим прибутком.
<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Лекції по бухгалтерському обліку. 2009

Еще по теме 1.Об’єкти обліку в складі доходів і витрат банку:

  1. 2. Правила обліку та класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
  2. 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку
  3. Тема 3. Облік доходів і витрат
  4. 5. Нарахування доходів (витрат) за операціями з цінними паперами
  5. 3. Облік вкладень банку в цінні папери
  6. Організація синтетичного та аналітичного обліку у банку.
  7. Розкрадання готівкових грошей, одержаних по чековій книжці з банку, шляхом підроблення виписки банку
  8. 1.2. Поняття господарського обліку. Предмет та метод бухгалтерського обліку
  9. 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб’єкти, об’єкти, зміст )
  10. § 2. Правове регулювання зберігання у товарному складі
  11. 11. Порядок прийняття на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку.
  12. 1. Аналіз витрат на зоробітню плату
  13. 1.4. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
  14. Судові витрати
  15. 2. Розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку
  16. ГЛАВА 20Правове регулювання іншихвидів господарсько-торговельноїдіяльності (бартер, зберіганняу товарному складі)