Авторское право / Адвокатура России / Адвокатура Украины / Административное право России и зарубежных стран / Административное право Украины / Административный процесс / Арбитражный процесс / Бюджетная система / Вексельное право / Гражданский процесс / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право / Земельное право / Исполнительное производство / Конкурсное право / Конституционное право / Корпоративное право / Криминалистика / Криминология / Лесное право / Международное право (шпаргалки) / Международное публичное право / Международное частное право / Нотариат / Оперативно-розыскная деятельность / Правовая охрана животного мира (контрольные) / Правоведение / Правоохранительные органы / Предпринимательское право / Прокурорский надзор в России / Прокурорский надзор в Украине / Семейное право / Судебная бухгалтерия Украины / Судебная психиатрия / Судебная экспертиза / Теория государства и права / Транспортное право / Трудовое право Украины / Уголовно-исполнительное право / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Финансовое право / Хозяйственное право Украины / Экологическое право (курсовые) / Экологическое право (лекции) / Экономические преступления / Юридические лица
<< Предыдушая Следующая >>

78. Юридичні підстави зміни державної території

У Декларації принципів Хельсинкского заключного акту НБСЄ 1975 р. проголошені принципи непорушності границь і територіальної цілісності. Як ми вже відзначали, данийные принципи забороняють насильницькі дії по зміні територій держав. Разом з тим міжнародне право допускає правомірні способи зміни державної території
В XX в. найбільш істотну роль як юридична підстава територіальних змін зіграв принцип самовизначення народів. Реалізація цього принципу привела до великих територіальних змін, внаслідок яких на політичній карті миру з'явилася безліч нових держав у Європі, Азії, Африці, Латинської Америці
Способи реалізації даного принципу можуть бути різними - збройна боротьба, рішення парламенту, плебісцит (референдум).
Плебісцит - це всенародне голосування по питанню державної приналежності певної території. Воно може проводитися як на підставі внутрішньодержавного акту, так і відповідно до міжнародного договору. Організація й контроль за його проведенням можуть поручатися державному органу або міжнародній організації. Плебісцит був уперше проведений у період Великої французької революції 1789-1794 р., згодом він став широко визнаним інститутом міжнародного права. В 1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла з Датського королівства й стала незалежною республікою; в 1945 р. у Монгольській Народній Республіці був проведений плебісцит, у ході якого народ цієї держави виразив свою волю зберегти незалежність від Китаю; в 1993 р. провінція Эритрея за допомогою плебісциту виразила своє рішення відділитися від Ефіопії
У внутрішньодержавній і міжнародній практиці замість терміна «плебісцит» іноді використовується термін «референдум». Істотної різниці між цими поняттями немає. Однак плебісцит проводиться найчастіше для рішення територіальних питань, а референдум - з питань прийняття, зміни або скасування внутрішніх законів, конституції й т.п.
При реалізації принципу самовизначення народів необхідно пам'ятати, що всі основні принципи міжнародного права взаємозалежний і кожний принцип повинен розглядатися в контексті інших принципів. Інакше кажучи, здійснення даного принципу не повинне заподіювати збитку принципу територіальної цілісності держав. У конкретній дійсності досягти гармонічного сполучення цих принципів часом досить важко, наприклад проблема Тибету в Китаї, Чечні в Росії, створення курдським народом незалежного государства Курдистан.
Якщо на ґрунті міжнародного права не вдається знайти рішення цих проблем, то необхідно шукати політичні засоби для досягнення компромісу, проявляючи добру волю й терпимість друг кдругу.
Правомірним способом територіальних змін також є цессия. Цессия - це передача частини території однієї держави іншому на основі угоди між ними. Цессия звичайно здійснюється на возмездных початках, тобто вимагає компенсації в грошовій або іншій формі. Як правило, у порядку цессии уступаются невеликі ділянки державної території з урахуванням географічних особливостей місцевості. В 1947 р. Фінляндія цессировала СРСР за певну суму невелика ділянка своєї території в районі гідроелектростанції Янискоси. А роком раніше СРСР поступився Афганістану частина водної території Амудар'ї. Але іноді може мати місце цессия у відношенні значного по площі ділянки державної території. Так, в 1867 р. на основі міжнародної угоди Росія поступилася США в якості цессии Аляску (1519 тис. кв. км)1 за 7,2 млн. доларів
У міжнародній практиці може мати місце також подвійна цессия або обмін територіями. Так, в 1951 р. СРСР і Польща на основі угоди обмінялися ділянками своїх територій у районах Люблинского воєводства ПНР і Дрогобычской (нині Львівської) області УРСР, тому що ці територіальні ділянки і їхнє населення економічно тяжіли до суміжних районів СРСР і Польщі
У зв'язку з тим що цессия юридично оформляється у вигляді міжнародної угоди, крім інших вимог правомірності даної угоди, необхідно дотримати всіх умов дійсності міжнародних договорів. При цьому варто пам'ятати, що цессия відрізняється від оренди території, тому що при цессии ділянка державної території уступается іншій державі на вічні часи, а не на певний строк, як це має місце при міжнародно-правовій оренді
Правомірним способом територіальних змін виступає також відторгнення частини території держави-агресора як санкція за агресію й міри, спрямованої на запобігання агресії в майбутньому з територій, що відриваються. Подібні виняткові міри були застосовані проти Німеччині і Японії по закінченні другої світової війни, і вони не розглядалися як анексія
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =


78. Юридичні підстави зміни державної території


  1. 1.2.1. Юридичні особи — суб’єкти господарювання
    Юридичні особи — суб’єкти господарювання мають три підстави створення: 1) юридичні особи, створені відповідно до ЦК; 2) юридичні особи — державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК; 3) інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом
  2. Юридичні факти, як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин
    Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Залежно від підстав розрізняють такі види юридичних фактів: за юридичними наслідками — правотворчі, правозмінні, правоскасувальні; залежно від форми їх прояву — позитивні й негативні; за характером дії — одноразової
  3. 10. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
    Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади Об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу безпеці держави у політичній сфері. З об'єктивної сторони злочин може виявлятися у таких формах: дії, вчинені з метою
  4. 40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
    Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель 1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у
  5. 13. Суб'єкти права власності на землю.
    Відповідно ДО закріплених Конституцією України форм земельної власності суб'єктами права власності на землю є держава, територіальні громади сіл, селищ і міст, юридичні особи та громадяни. Крім того, суб'єктами права власності на землю в Україні можуть бути іноземні держави та міжнародні організації. Правовий статус кожного виду суб'єктів права власності на землю має певні особливості. Ці
  6. № 117. Дії як об'єкти цивільних прав.
    Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які дії, а лише такі, внаслідок яких створюється певна річ, матеріальне благо. Термін «дія» у цивільному праві має інше значення. Так, за договором купівлі-продажу продавець і покупець вчиняють дії по передачі купленого майна і сплаті за нього грошових сум. Але такі й подібні дії не можна розглядати як об'єкт права, бо вони: а)
  7. 10. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
    (ст. 109). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5 Конституції України, відповідно до якої право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і ніхто не може узурпувати державну владу. Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 109, є суспільні відносини, що забезпечують внутрішню безпеку України, захист конституційного ладу і державної
  8. Правовідносини: поняття і структура
    Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою. Основні ознаки правовідносин: 1) вони виникають на основі норм права; 2) характеризуються наявністю сторін, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки; 3) є видом суспільних відносин фізичних чи
  9. . Юр.факти, види і їх значення
    Юридичні факти - це явища реальної дійсності, з якими норми цивільного права пов'язують виникнення і припинення цивільних прав та обов'язків. У ст. 11 ЦК зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової та моральної шкоди.
  10. Система господарських судів України
    Згідно з Конституцією України правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражним судом. Арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство. В Україні діють Вищий арбітражний суд України, арбітражний суд Автономної Республіки
  11. 3. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
    У жодній із сучасних держав кримінальний процес у "чистій" історичний формі (інквізиційна, змагальна) не існує. Інквізиційні елементи "змішуються" в різних пропорціях зі змагальними, що дає підставу назвати його процесом змішаної форми. В юридичній літературі розрізняють два види змішаного кримінального
  12. 66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
    Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель
  13. Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
    Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише на загальних або спеціальних підставах. До загальних підстав відносять випадки: змін в організації виробництва і праці виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я систематичного невиконання працівником
  14. Задача 3
    Визначити еластичність попиту, використовуючи дані таблиці. Найменування товару Ціна Обсяг попиту первісна після зміни первісна після зміни А 94 91 146 167 Б 146 186 124 190 В 1270 1230 305 435 Товар А Еп = : = 1,1875 Товар Б Еп = : = 1,20 Товар В Еп = : =
  15. 1.3. Підстави виникнення господарських зобов’язань
    Підставою виникнення господарських зобов’язань, як і інших господарських правовідносин, є передбачені ГК юридичні факти, що породжують господарські права та обов’язки. Відповідно до ст. 174 ГК господарські зобов’язання можуть виникати: 1) безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; 2) з акта управління господарською діяльністю; 3) з
  16. Підстави виникнення господарських зобов’язань
    Підставою виникнення господарських зобов’язань, як і інших господарських правовідносин, є передбачені ГК юридичні факти, що породжують господарські права та обов’язки. Відповідно до ст. 174 ГК господарські зобов’язання можуть виникати: 1) безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; 2) з акта управління господарською діяльністю; 3) з
  17. § 1. Права суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
    Конституція України (ст. 13) встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
  18. 80.Припинення державної служби
    Підстави припинення державної служби Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу; 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; 4) відставки державних службовців, які
  19. 1. Поняття і порядок утворення господарських товариств.
    Господарські товариства - це господарські організації, утворені фізичними або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна і підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Стаття 79 ГК України містить законодавче визначення поняття господарського товариства: останніми визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або)
Портал "Твой Экзамен" © 2014-2015
info@texts.news




Рейтинг@Mail.ru