§ 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію

Сліди шкірного покриву не завжди залишаються на місці злочину. Їх виникнення залежить від багатьох факторів, насамперед, від механізму вчинення злочину, коли злочинець обов’язково повинен торкатись об’єктів, на яких можливе слідовідображення.

Тому, розпочинаючи огляд місця події, передусім, потрібно змоделювати механізм події, тобто хто і як з суб’єктів взаємодії рухався, з якими предметами контактував. При розслідуванні убивств сліди шкірного покриву обличчя треба шукати на дверях квартир біля замкової шпари, щілин, на склі з зовнішнього боку вікон та ін. Ці сліди можливо залишив злочинець, вистежуючи свою жертву і проводячи розвідку. Так злочинець вийняв шматок скла з віконної шибки, заліз у приміщення клубу і викрав музичний центр. Перш ніж вийняти скло, він упевнився, що в приміщенні нікого немає. Для цього він приклав вухо до скла і прислухався. На склі залишився потожировий слід від вушної раковини, який було виявлено під час огляду місця події, а надалі використано для ідентифікації затриманого злочинця.

При дорожньо-транспортних пригодах з людськими жертвами, потрібно сліди лоба шукати на вітровому склі або на його уламках, особливо якщо пасажир був на передньому сидінні. Знаходять сліди і на вікнах салону. Сліди губ можуть бути виявлені на коробках від цигарок, недокурках, які є в попільниці тощо.

Сліди лоба та носа, носа і підборіддя, як правило, взаємозв`язані – “парні”, якщо виявлено один, то потрібно шукати й інший. При моделюванні місцезнаходження слідів шкірного покриву потрібно враховувати ще інші сліди. Так, наявність слідів ніг під вікном, свідчить про те, що злочинець знаходився біля вікна і, ймовірно, проводив розвідку, отже, міг залишити сліди на склі.

Огляд предметів зі слідами шкірного покриву потрібно проводити в косопадаючому світлі, використовуючи для цього кишеньковий ліхтар або джерело 01–19, на полірованих непрозорих предметах огляд проводиться у відображеному світлі, а прозорі об`єкти розглядають на світло, так, щоб просвічувало. Зрозуміло, оглядати потрібно за допомогою лупи з 7–10-кратним збільшенням. Позитивні результати дає використання стереоскопічної лобної лупи. Якщо на полірованому предметі виявлені сліди шкірного покриву, то предмет належить вилучити, перед цим описавши в протоколі та сфотографувавши місце його виявлення. Зафарбовувати слід на полірованих поверхнях не рекомендується, оскільки можливе знищення дрібної структури, що відобразилась у сліді.

На гладеньких, напівполірованих предметах (винно-горілчаний та фаянсовий посуд, технічне скло, масляне пофарбування і т. ін.) невидимі сліди не завжди можна виявити при огляді в відображеному світлі або на світло. Такі об`єкти рекомендується забарвлювати феромагнітними кольоровими порошками (“Топаз”, “Опал”, “Сапфір”, Рубін”), пилоподібним залізом, свинцевими білилами. Порошки не можна наносити волосяними пензлями, потрібно використовувати тільки магнітні або наносити порошок шляхом посипання з видаленням надлишку струменем повітря. Але найкраще використовувати для виявлення таких слідів пневматичні розпилювачі.

При вчиненні особливо небезпечних злочинів досить часто злочинець залишає сліди губ на посуді, наприклад, пляшках з-під пива, столовому посуді. В цьому разі потрібно знати механізм утворення слідів, що допоможе визначити можливе місце їх знаходження. Наприклад, сліди губ на склянці залишаються на верхній її частині, найчастіше від нижньої губи. Слід верхньої губи на склянках і чашках залишається рідко. На шийці пляшки він завжди є, за умови якщо п`ють з пляшки.

Сліди щік потрібно шукати ближче до середини скла, навколо щілини у дверях.

Невидимі сліди шкірного покриву на нерівних поверхнях – папір, картон, поліетилен, цигарки тощо краще за все виявляти хімічними та фізичними методами, дотримуючись наведеної послідовності. Спочатку об`єкт досліджують в ультрафіолетовому та інфрачервоному промінні, в невидимих слідах щік, губ нерідко міститься люмінесцируюча речовина, що дозволяє без пошкодження об`єкта виявити слід. Якщо люмінесцентний метод не дав позитивних наслідків, використовують сублімовані пари йоду. Після парів йоду використовують хімічні методи – нінгідрин і аллоксин (1–1,5 % розчин в ацетоні). Виявлений слід фотографують. Але не рекомендується закріплювати сліди на папері хімічними засобами. Потрібно об`єкт вилучити і призначити експертизу, якщо в цьому є потреба.

Попереднє дослідження на стадії збудження та експертиза на попередньому слідстві, насамперед, розв`язують неідентифікаційні завдання: “Чи є на конверті сліди губ та інших частин шкірного покриву, якщо є, то чи придатні вони для ідентифікації людини?” або “Закріпити виявлені маловидимі сліди губ на склянці, вилученій з місця події і вирішити – чи придатний слід для ідентифікації?”.

Сліди шкірного покриву обличчя несуть інформацію про деякі анатомічні і персонографічні властивості людини, яка залишила сліди.

Вилучення інформації потрібно доручати спеціалісту, найчастіше після огляду місця події, коли поновлено приблизний механізм учинення злочину, вжиті попередні заходи. Спеціаліст може одержати ось таку інформацію.

За виглядом та розміром слідів рук і ніг доходять висновку про стать і вік. Так, зафарбовані сліди губ дуже часто залишають жінки, в них інша форма і менший, ніж у чоловіків, розмір взуття. Сліди щік мають зірчасту будову як у жінок, так і в чоловіків, але в останніх “зірочки” більші, оскільки шкіра грубіша за жіночу.

Про вік свідчить наявність зморшок, при цьому треба мати на увазі, що на лобі вони утворюються раніше у чоловіків, ніж у жінок і кількісно їх більше. Близько 30-ти років звичайно у чоловіків з`являються 2–3 зморшки, а після 40 років зморшки з`являються і на щоках. У людей віком 18–20 років рельєф шкіри більш рівний, великі фолікули і пори відсутні.

Приблизний зріст можна визначити за висотою сліду лоба. При зрості 175 см висота сліду лоба приблизно 45 мм, ширина червоної смужки губ – 15 мм, а висота підборіддя – 35 мм, висота вушної раковини близько 72–80 мм.

Для людини низької на зріст – 165 см, висота лоба менша 35 мм, ширина червоної смужки менша 10 мм, висота підборіддя менша 22 мм і вушної раковини менша 70 мм. Проміжні розміри відповідають зросту від 165 до 175 см.

Будова тіла (повнота). Загальна повнота виявляється в збільшенні повноти обличчя, воно стає пухлим, змінюються ознаки будови рельєфа шкіри окремих ділянок голови, порівнюючи які можна орієнтовно визначити вік.

Найбільш повну інформацію про особу за слідами шкірного покриву можна одержати при дослідженні в сукупності всіх слідів зовнішності, які залишені злочинцем на місці події шляхом призначення судової експертизи. Таку експертизу інколи відносять до трасологічної, оскільки досліджується структура слідоутворюючої і слідосприймаючої поверхонь і на основі їх конформності робиться висновок про тотожність.

Оскільки у вказаній експертизі досліджуються сліди об`єктів біологічного походження, тобто сліди шкірного покриву, власне, дерми, то за аналогією з дактилоскопічною, буде правильніше експертизу шкірного покриву голови назвати дермоскопічною, або дерматологічною.

Порядок підготовки матеріалів на дермоскопічну експертизу потребує деякого пояснення, оскільки має свої особливості. Сліди шкірного покриву необхідно подавати разом з предметами, на яких вони виявлені, а порівняльні зразки одержувати на аналогічних поверхнях. Якщо досліджуваний слід залишено на склянці, то і зразки губ потрібно отримати на аналогічній поверхні. Зразки мають бути високоякісними і відображати особливості мікрорельєфу шкіри. Отримувати їх треба в умовах максимально подібних до події, інакше кажучи, намагатись створити такий самий механізм утворення, яким був нанесений слід на місці події. Отримання порівнювальних зразків бажано доручити спеціалістові. Якщо умови слідоутворення не відомі, то сліди дублюють не менше трьох разів, особливо це стосується порівнювальних зразків губ.

Відбитки губ виконують на звичайній дактилоскопічній плівці за допомогою косметичних зафарблювачів (помада, крем, рум`яна). На ділянку шкіри, попередньо знежирену спиртом, тампоном наносять зафарблювач. Потім дактилоплівку звільняють від захисного шару і вміщують на жорстку основу (дзеркальце, шматок фанери з рівною поверхнею) і з легким зусиллям прикладають до зафарбованої ділянки шкіри. Після копіювання дактилоплівку закривають захисним шаром і процесуально оформляють.

Через велику рухомість губ зразки рельєфу червоної смужки уст рекомендується отримувати в чотирьох варіантах: 1) уста зімкнуті – положення спокою; 2) уста зімкнуті, як при вимові букви “у”; 3) зімкнуті і розтягнуті, як при посмішці; 4) окремо верхню і нижню губи при відкритому положенні рота.

Ідентифікаційна дермоскопічна експертиза має виконати такі основні завдання: “Чи не залишені сліди шкірного покриву лоба обвинуваченим Д.?” або “Одною чи кількома особами залишені сліди уст на п`яти пляшках, які виявлені на місці події?”. “Якою ділянкою шкірного покриву голови залишені сліди на предметі?”.

До неідентифікаційних задач дермоскопічної експертизи належать питання: “Який механізм утворення слідів шкірного покриву на предметах, вилучених з місця події?”, “Ким залишено сліди – чоловіком чи жінкою?”, “Які приблизні анатомічні і персонографічні особливості суб`єкта, який залишив сліди?”, “Чи придатні сліди для ідентифікації?”.

Методика експертного дослідження аналогічна методиці дактилоскопічної експертизи. Всі дослідження проводяться з використанням оптичних засобів – лупи, мікроскопа, джерела концентрованого світла, джерела збудження УФ і ІЧ люмінесцентні. Порівняння проводяться за фотознімками, збільшеними у 20 разів. Для формування індивідуальної сукупності потрібна збіжність не менша 15 ознак будови шкірного покриву.

<< | >>
Источник: Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с.. 1997

Еще по теме § 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію:

  1. § 4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину
  2. § 1. Анатомічна будова шкірного покриву голови людини і криміналістичне значення його слідів
  3. § 6. Прийоми дослідження слідів динамічних властивостей-навичок для отримання криміналістичної інформації
  4. § 2. Механізм слідоутворення і види слідів шкірного покриву
  5. Глава 12. Сліди шкірного покриву голови та зубів людини
  6. Прийоми виявлення і відбирання слідів-запахів
  7. Прийоми виявлення і фіксації слідів-джерел запаху
  8. Прийоми виявлення і вилучення слідів запаху людини, адсорбованих на носіях
  9. § 5 Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини ^д^розшуку і ототожнення
  10. § 1. Будова шкірного покриву долонь поверхні рук і підошов ніг
  11. § 3. Виявлення та фіксація слідів пам`яті
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -